Дорошівка (Конотопський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дорошівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Рада Бояро-Лежачівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59020110100058234
Основні дані
Населення 8
Поштовий індекс 41552
Телефонний код +380 5442
Географічні дані
Географічні координати 51°18′46″ пн. ш. 34°14′28″ сх. д. / 51.31278° пн. ш. 34.24111° сх. д. / 51.31278; 34.24111Координати: 51°18′46″ пн. ш. 34°14′28″ сх. д. / 51.31278° пн. ш. 34.24111° сх. д. / 51.31278; 34.24111
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Місцева влада
Адреса ради 41552, с. Бояро-Лежачі
Карта
Дорошівка. Карта розташування: Україна
Дорошівка
Дорошівка
Дорошівка. Карта розташування: Сумська область
Дорошівка
Дорошівка
Мапа
Мапа

Дорошівка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 8 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бояро-Лежачівська сільська рада.

Після ліквідації Путивльського району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].

Географія[ред. | ред. код]

Село Дорошівка знаходиться за 3 км від правого берега річки Сейм. На відстані 1 км розташоване село Рівне. Навколо села багато іригаційних каналів. Поруч із селом проходить кордон з Росією.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Поблизу Дорошівки виявлені залишки поселень: часів неоліту (IV—III тис. до н. е.), бронзи (II тис. до н. е.), скіфських часів (VII—III ст. до н. е.), слов'янський курганний могильник (VIII—X ст.) сіверське і староруське городище (IX—XIII ст.).

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1862 рік у власницькому селі Путивльського повіту Курської губернії мешкало 136 осіб (68 чоловіків та 68 жінок), налічувалось 14 дворових господарств[2].

У роки гітлерівської окупації село було спалене.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 37 осіб, з яких 15 чоловіків та 22 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 8 осіб.[4] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. рос. дореф. XX. Курская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по сведеніям 1862 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ комитетомъ Министерства Внутреннихъ делъ. СанктПетербургъ. 1868. LXXV + 175 стор., (код 1755)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела[ред. | ред. код]