Ернест Ґеллнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернест Ґеллнер

Ернест Андре Ґеллнер (англ. Ernest Gellner; 9 грудня 1925 — 5 листопада 1995) — англійський філософ і соціальний антрополог, професор філософії, логіки та наукового методу Лондонської школи економіки Лондонського університету (1962—1984), професор соціальної антропології Кембриджського університету (1984—1993), засновник і директор Центру з дослідження націоналізму за Центрально-Європейському університеті в Празі (1993 −1995).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Парижі в сім'ї німецькомовних євреїв з Богемії. Виховувався у Празі (на той момент — щойно створена Чехословаччина) в англомовній школі. В 1939 році напередодні війни з сім'єю емігрував у Британію, вищу освіту отримав в Оксфорді.

З 1949 року — у Лондонській школі економіки. У 1959 вийшла у світ його перша книга — "Слова і речі. Критичний аналіз лінгвістичної філософії та дослідження ідеології ". У 1961 він стає доктором філософії Кембріджського університету, в наступному році — професором філософії, логіки та наукового методу. З початку 1960-х активно займається соціальною антропологією і політологією, розробляє власну теорію націоналізм а, отримала відображення в роботі «Нації та націоналізм» (1983). Вважаючи основою суспільства культуру і організацію, Геллнер визначив націоналізм як «політичний принцип, згідно з яким культурна схожість є основа соціальних зв'язків». Націоналізм, за Геллнером, є продуктом індустріального суспільства, так як необхідними для його виникнення факторами виступають висока ступінь розвитку культури, її доступність широким масам населення (що породжує необхідність в культурній однаковості) активний економічний розвиток (як умова соціальної мобільності) і породжувану їм необхідність культурної стандартизації. Націоналізм виникає в державах з «титульною» нацією, при цьому перехід до нього для кожної держави індивідуальний. Ґеллнер вважав торжеством націоналізму принцип самовизначення націй, проголошений після Першої світової війни, та створення національних держав на території колишніх імперій.

У 1993 в Празькому університеті з ініціативи Геллнера і Дж. Сороса створюється Центр з дослідження націоналізму, який учений очолював до самої смерті.

Деякі праці[ред.ред. код]

  • Words and Things, A Critical Account of Linguistic Philosophy and a Study in Ideology, London: Gollancz; Boston: Beacon (1959). Also see correspondence in The Times, 10 November to 23 November 1959.
  • Thought and Change (1964)
  • Saints of the Atlas (1969)
  • Contemporary Thought and Politics (1974)
  • The Devil in Modern Philosophy (1974)
  • Legitimation of Belief (1974)
  • Spectacles and Predicaments (1979)
  • Soviet and Western Anthropology (1980) (editor)
  • Muslim Society (1981)
  • Nations and Nationalism (1983) / український переклад — Нації і націоналізм.
  • Relativism and the Social Sciences (1985)
  • The Psychoanalytic Movement (1985)
  • The Concept of Kinship and Other Essays (1986)
  • Culture, Identity and Politics (1987)
  • State and Society in Soviet Thought (1988)
  • Plough, Sword and Book (1988)
  • Postmodernism, Reason and Religion (1992)
  • Conditions of Liberty (1994)
  • Anthropology and Politics: Revolutions in the Sacred Grove (1995)
  • Nationalism (1997)
  • Language and Solitude: Wittgenstein, Malinowski and the Habsburg Dilemma (1998)

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Andrzej Flis (red.), Ernest Gellner Między filozofią a antropologią (Zawiera m.in. teksty autorstwa E. Gellnera: O genezie narodów, Specyfika państwa muzułmańskiego, Społeczeństwo muzułmańskie, Święci atlasu), Lublin 1989, wyd, UMCS, ISBN 83-227-0232-9
  • Dwie formy więzi społeczeństw złożonych a proces narodotwórczy, [w:] Zdzisław Mach, Andrzej Paluch (red.), Sytuacja mniejszościowa i tożsamość, Kraków 1992, ss. 75-104?
  • Obituary A Philosopher on Nationalism Ernest Gellner Died at 69 публікація в The New York Times

Посилання[ред.ред. код]