Ерік Бікфалві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ерік Бікфалві
Ерік Бікфалві
Ерік Бікфалві
Особисті дані
Повне ім'я Ерік Космін Бікфалві
Народження 5 лютого 1988(1988-02-05) (36 років)
  Карей, Румунія Румунія
Зріст 187 см
Вага 79 кг
Громадянство  Румунія
Позиція атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія «Урал»
Номер 10
Юнацькі клуби
Румунія Шкоала Спортіва (Карей)
Румунія «Кайзер» (Карей)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005–2006 Румунія «Фінк Фенстер» 23 (9)
2006–2007 Румунія «Жиул» 16 (0)
2007–2012 Румунія «Стяуа» 63 (3)
2008 → Румунія «Глорія» (Бузеу) 21 (0)
2012–2015 Україна «Волинь» 73 (26)
2015 КНР «Ляонін Хувін» 12 (0)
2016 Румунія «Динамо» (Бухарест) 7 (1)
2016 Росія «Том» 15 (3)
2017— Росія «Урал» 151 (44)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2006—2007 Румунія Румунія (U-19) 3 (1)
2007—2010 Румунія Румунія (U-21) 23 (3)
2014—2017 Румунія Румунія 9 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 13 листопада 2022.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 22 листопада 2020.

Ерік Космін Бікфалві (рум. Eric Cosmin Bicfalvi / угор. Bikfalvi Erik, нар. 5 лютого 1988(19880205), Карей) — румунський футболіст, атакувальний півзахисник російського клубу «Урал».

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Ерік Бікфалві 5 лютого 1988(19880205) року в місті Карей, у футбольній родині, адже його батько та дід були професійними футболістами. Щодо походження дідуся по батьковій лінії існують дві точки зору. За однією з них Александр Біквалві (Шандор Бікфалві), який виступав за «Вікторію» (Керей) був етнічним шведом (за версією видання Gazeta Sporturilor), за іншою версією — угорцем (Nemzeti Sport). У той же час мати Еріка, Елізабета (Ершебет), етнічна угорка[1][2]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

На юнацькому рівні виступав за клуби Шкоала Спортіва та «Кайзер».

Першим професіональним клубом футболіста був третьоліговий «Фінк Фенстер» із Петрешть, але одного сезону, проведеному в ньому, вистачило, щоб на молодого гравця звернули увагу іменитіші клуби.

Так, в 2006 році Бікфалві дебютував у найсильнішому румунському дивізіоні в складі «Жиула», де протягом сезону провів 16 матчів. Проте це не допомогло його клубу уникнути пониження у класі, після чого Ерік підписав контракт з одним із грандів румунського футболу — бухарестським «Стяуа».

Одразу пробитися в основний склад столичного клубу гравцю не вдалося, й весь 2008 рік Бікфалві провів в оренді у команді «Глорія» (Бузеу). Після повернення у «Стяуа» Еріку поступово вдалося стати основним гравцем у команді.

Ерік Бікфалві у футболці «Волині» (Луцьк) у 2015 році

2 липня 2012 року на правах вільного агента підписав трирічний контракт із луцькою «Волинню»[3]. Наприкінці сезону був визнаний одним з найкращих гравців своєї команди. У сезоні 2014/15 років став найкращим бомбардиром чемпіонату України, відзначившись 17 голами й розділивши перше місце з гравцем донецького «Шахтаря» Алексом Тейшейрою. Влітку 2015 року зацікавленість в футболіста висловлював головний тренер «Шахтаря» Мірча Луческу[4], однак футболіст вирішив не переходити до складу «гірників».

7 липня 2015 року на правах вільного агента підписав контракт до закінчення 2016 року з китайським клубом «Ляонін Хувін»[5]. Адаптуватися в Китаї не зміг і в січні 2016 року покинув клуб на правах вільного агента, розірвавши контракт[6].

16 лютого 2016 року футболіст повернувся на Батьківщину й, будучи вільним агентом, підписав контракт із клубом «Динамо» (Бухарест)[7]. У столичній команді виступав протягом півроку.

Бікфалві у складі «Томі»

7 липня 2016 року футболіст повідомив, що перейшов у російський футбольний клуб «Том»[8]. Дебютував у складі томського клубу 1 серпня 2016 року, вийшовши на заміну Павлу Голишеву в матчі з «Краснодаром». Першим голом за «Том» відзначився 7 серпня 2016 року в воротах «Локомотива». У січні 2017 року футболіст розірвав контракт з томським клубом і вільним агентом підписав контракт з футбольним клубом «Урал»[9]. У першому ж офіційному матчі за нову команду відзначився двома голами, що дозволило відігратися з рахунку 0:3 в поєдинку з «Краснодаром» й, згодом, вийти у фінал Кубка Росії.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Залучався до матчів юнацької збірної Румунії U-19. З 2007 року отримував виклики до складу молодіжної збірної Румунії, за яку до 2010 року провів 23 гри, у яких тричі відзначався забитими голами.

У серпні 2013 року, після того, як Ерік жодного разу не отримав виклику до збірної Румунії, його агент заявив, що Бікфалві хотів би найближчим часом зіграти за збірну Угорщину[10][11][12][13][14][15]. Однак головний тренер румунської збірної Ангел Йорденеску заявив про можливий виклик Бікфалві на наступний матч кваліфікації Євро 2016 проти Північної Ірландії у листопаді 2014 року[16][17]. Того ж місяця Бікфалві вперше отримав виклик в збірну Румунії. Дебютував у збірній 18 листопада 2014 року в товариському матчі проти збірної Данії, вийшовши на заміну на 64-й хвилині замість Александру Максіма. Регулярно викликався в національну команду на відбіркові матчі Євро-2016, однак на поле не виходив.

Другий матч за збірну зіграв через 2 роки після першого, 4 вересня 2016 року в рамках відбору до чемпіонату світу 2018, Бікфалві вийшов у стартовому складі на матч румунської команди проти збірної Чорногорії.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 19 травня 2019
Матчі та голи по клубам, сезонам та змаганням
Клуб Сезон Ліга Кубок Конт. змаг. Інші Загалом
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Жиул» 2006–07 Ліга I 16 0 0 0 – – 16 0
«Стяуа» (Бухарест) 2007–08 9 1 2 0 4 0 – 15 1
«Глорія» (Бузеу) 14 1 1 0 – – 15 1
2008–09 11 0 0 0 – – 11 0
Загалом 25 1 1 0 0 0 0 0 26 1
«Стяуа» (Бухарест) 2008–09 Ліга I 6 1 0 0 – – 6 1
2009–10 7 0 2 0 6 0 – 15 0
2010–11 20 0 3 0 6 0 – 29 0
2011–12 21 1 1 0 6 0 1[a] 0 29 1
Загалом (2 приходи) 63 3 8 0 22 0 1 0 94 3
«Стяуа II» (Бухарест) 2009–10 Ліга II 3 1 – – – 3 1
«Волинь» (Луцьк) 2012–13 Прем'єр-ліга України 24 5 1 0 – – 25 5
2013–14 23 4 1 0 – – 24 4
2014–15 25 17 3 2 – – 28 19
Загалом 72 26 5 2 0 0 0 0 77 28
«Ляонін Хувін» 2015 Китайська Суперліга 12 0 0 0 – – 12 0
«Динамо» (Бухарест) 2015–16 Ліга I 7 1 2 1 – 1[b] 0 10 2
«Том» (Томськ) 2016–17 Прем'єр-ліга Росії 15 3 0 0 – – 15 3
«Урал» (Єкатеринбург) 9 2 3 2 – – 12 4
2017–18 26 8 0 0 – – 26 8
2018–19 26 6 5 2 – – 31 8
Загалом 61 16 8 4 0 0 0 0 69 20
Усього за кар'єру 274 51 24 7 22 0 2 0 322 58
  1. ↑ Один матч у Суперкубку Румунії
  2. ↑ Один матч у Кубку Ліги

У збірній[ред. | ред. код]

По матчам[ред. | ред. код]

Станом на 8 жовтня 2016

Загалом: 4 матчі / 0 голів; 3 перемоги, 1 нічия, 0 поразок.

Загальна статистика[ред. | ред. код]

Станом на 22 квітня 2018[18]
Національна збірна Рік Матчі Голи
Румунії
2014 1 0
2015 0 0
2016 2 0
2017 3 0
Загалом 6 0

Досягнення[ред. | ред. код]

Клубні[ред. | ред. код]

«Стяуа» (Бухарест)
«Урал» (Єкатеринбург)

Індивідуальні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Haginál a románok lecsaphatnak a magyar válogatottba vágyó Bicfalvira. Nemzeti Sport. 21 листопада 2013. Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  2. ↑ Bunicul lui Eric, Alexander Bicfalvi, este de origine suedez, dar s-a stabilit in Romania si s-a casatorit cu o romanca, Maria. "Nu ma consider nici macar 0,1 la suta suedez, sint roman get-beget", a spus Bicfalvi. GSP. 10 червня 2007. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 10 червня 2007.
  3. ↑ Волынь подписывает румына. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 24 серпня 2012.
  4. ↑ Мирча Луческу: «Хочу видеть Бикфалви в «Шахтере» (рос.). Tribuna.com. 9 червня 2015. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 8 жовтня 2016.
  5. ↑ Бикфалви перебирается в Китай. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.
  6. ↑ Эрик Бикфалви: «Готов вернуться в Украину, но только в один из ведущих клубов». Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
  7. ↑ Бікфалві повернувся у Румунію. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  8. ↑ Oficial: Bicfalvi a semnat! “A fost cea mai bună ofertă pentru mine!” (рум.). fanatik.ro. 7 липня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.[недоступне посилання]
  9. ↑ «УРАЛ» ЗАКЛЮЧИЛ КОНТРАКТ С ЭРИКОМ БИКФАЛВИ (Russian) . FC Ural Yekaterinburg. 23 січня 2017. Архів оригіналу за 26 January 2017. Процитовано 23 січня 2017.
  10. ↑ Un fotbalist român, nemulțumit că nu e băgat în seamă de selecționer, vrea să evolueze pentru Ungaria!. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2019.
  11. ↑ ORIGO. Bikfalvi a magyar vlogatottsgon gondolkodik. origo.hu/. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2019.
  12. ↑ SZFU. Magyar válogatott lenne Bikfalvi?. Szatmári Friss Újság. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  13. ↑ Magyar válogatott akar lenni a románok elfelejtett játékosa. csakfoci.hu. Архів оригіналу за 26 November 2013.
  14. ↑ Maszol - A magyar válogatott felé tapogatózik Eric Bicfalvi?. maszol.ro/. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  15. ↑ Játékossors: magyar válogatott lenne a Steaua egykori játékosa? - N. NSO.hu. 13 серпня 2013. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  16. ↑ SZFU. Iordănescu lehet a kapitány, Bikfalvit is meghívta. Szatmári Friss Újság. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  17. ↑ OFICIAL: FRF confirmă varianta cu Iordănescu. "Secunzi" surpriză, Bicfalvi şi Puşcaş printre convocaţi. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2019.
  18. ↑ Eric Bicfalvi. European Football. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 22 квітня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_Бікфалві&oldid=41799332