Жальгіріс (Вільнюс)
 |
|||
| Повна назва | Vilniaus miesto futbolo draugija „Žalgiris” |
||
| Рік заснування | 1947 | ||
| Місто | Вільнюс, Литва | ||
| Стадіон | «Вінгіс» | ||
| Вміщує | 15 000 | ||
| Президент |  Вільма Венсловайтене |
||
| Головний тренер |  Дамір Петравич |
||
| Ліга | А ліга | ||
| 2011 | 2-ге | ||
|
|||
Жа́льгіріс (лит. Žalgiris) — литовський футбольний клуб з міста Вільнюс, один з найтитулованіших клубів країни. Виступає в А лізі.
Зміст |
Історія [ред.]
1947-1961 [ред.]
Після закінчення війни постало питання про створення литовського клубу, який би представляв республіку в чемпіонаті СРСР, і таку команду було створено на базі спортивного товариства «Динамо». До її складу було зібрано найкращих литовських футболістів, і в дебютному сезоні команда посіла 8-е місце у Центральный зоні Другої групи. З 1948 року команда підпорядковується вже товариству «Спартак». У сезонах 1953, 1960 та 1961 років «Спартак» грав у найвищому ешелоні чемпіонату СРСР - Класі А.
1962-1982 [ред.]
1962 року команда переходить під керівництво республіканського спортивного товариства «Жальгіріс», успадковуючи від «Спартака» місце у класі А. Щоправда в тому сезоні команда займає останнє з 22 місць і вибуває з найсильнішого дивізіону аж до 1983 року. Протягом 1963-1971 років «Жальгіріс» грає у Першій лізі, з 1972 у Другій.
У 1977 тренером команди стає Беньямінас Зелькявічус, який працює з командою, з перервами, аж до 1996 року. З його ім'ям пов'язані найуспішніші виступи в історії клубу. Вже у тому ж 1977 році «Жальгіріс» виграє першість Другої ліги і піднімається у Першу.
Протягом п'яти сезонів вільнюська команда впевнено грає у Першій лізі, доки у 1982 році не посідає перше місце і після двадцятирічної перерви не повертається у Вищу лігу.
1983-1989 [ред.]
Починаючи з 1983 року і аж до здобуття Литвою незалежності «Жальгіріс» виступає у Вищій лізі Чемпіонату СРСР. Всі ці сезони клуб завершує у верхній частині турнірної таблиці.
Сезон 1987 року став найуспішнішим в історії команди: «Жальгіріс» посідає 3-ю сходинку і отримує право на участь у Кубку УЄФА.
1988 року «Жальгіріс» виходить з-під опіки однойменного спортивного товариства, засновується професійний футбольний клуб. Дебют у єврокубках не вдається: після домашньої перемоги 2:0, у Відні місцева «Аустрія» впевнено бере реванш - 2:5. Наступного сезону «Жальгіріс» у Кубку УЄФА спочатку проходить шведський «Гетеборг», але потім програє югославській «Црвені Звезді».
1990-2008 [ред.]
З 1990 до 2008 «Жальгіріс» безперервно грав у вищій литовській лізі.
1990 року Литва проголошує незалежність, і керівництво вільнюського клубу вирішило відмовитися від участі у Чемпіонаті СРСР. Тоді ФІФА за клопотанням Федерації футболу СРСР забороняє грати литовським клубам та збірній цієї країни в міжнародних турнірах. Це тривало до 1991 року, коли санкції було знато, а Литва стала членом ФІФА та УЄФА. Протягом дев'яностих років «Жальгіріс» є одним з лідерів литовського футболу, безпосередньо сперечається за чемпіонське звання, хоча у єврокубках переважно вибуває вже на початнових стадіях. З 1999 року виступи команди поступово погіршуються, у 2002 команда фінішує за межами першої трійки, а у 2005 взагалі в нижній частині турнірної таблиці - на 8-й сходинці.
З 2009 [ред.]
В травні 2008 року президент клубу Вадим Костуєв заарештований у Москві. З того часу у команди починаються серйозні фінансові проблеми, виникає заборгованість перед футболістами. В сезоні 2009 року клуб спочатку відмовляється брати участь, а потім заявляється у другу за значенням литовську лігу. Домашні матчі команда проводить вже не на п'ятнадцятитисячному стадіоні «Жальгіріс», а на невеличкому «Вінгісі» в однойменному міському парку.
Попередні назви [ред.]
Досягнення [ред.]
- Чемпіон Литви (3): 1991, 1992, 1999.
- Володар Кубка Литви (6): 1991, 1993, 1994, 1997, 2003, 2012.
- Володар Суперкубка Литви (1): 2003.
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт (лит.)
- Сайт ультрас-угрупування «Жальгіріса» PIETU-IV (лит.)
