Жигайлов Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Миколайович Жигайлов
Народження 19 грудня 1905(1905-12-19)
Козин
Смерть 16 червня 1971(1971-06-16) (65 років)
Первомайськ
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  кавалерія
Партія КПРС
Звання  Генерал-майор
Формування 5-й кавкорпус
6-а гв.кавдивізія
15-а гв. кавдивізія
Командування 25-й гв. кавполк,
23-й гв. кавполк
93-тя мсд
Війни / битви Польський похід РСЧА
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Богдана Хмельницького II ступеняОрден Суворова III степеня
Орден Олександра НевськогоОрден Червоної ЗіркиОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

Мико́ла Микола́йович Жига́йлов (19 грудня 1905(19051219), Козині, Козинська волость Канівський повіт Київська губернія, Російська імперія — 16 червня 1971, м. Первомайськ, Миколаївська область) — радянський військовик часів Другої світової війни, генерал-майор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 19 грудня 1905 року в селі Козині, волосному центрі Канівського повіту Київської губернії (нині — село Обухівського району Київської області). Українець.

До лав РСЧА призваний у 1927 році Новгородським РВК Ленінградської області. Член ВКП(б) з 1930 року.

Брав участь у вторгненні Червоної армії до Польщі в 1939 році.

Учасник німецько-радянської війни з 22 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Донському, Сталінградському, Південному, Калінінському, 1-у і 2-у Прибалтійських та 1-у Білоруському фронтах. Двічі був поранений, одного разу важко.

Помічник начальника розвідувального відділу штабу 5-го кавалерійського корпусу капітан М. М. Жигайлов брав участь у оборонних боях під Бердичевим і Білою Церквою влітку 1941 року[1]. Згодом — начальник 2-го (розвідувального) відділення штабу 6-ї гвардійської кавалерійської дивізії. З листопада 1942 року — командир 25-го, а пізніше — 23-го гвардійських кавалерійських полків тієї ж дивізії. Війну гвардії полковник М. М. Жигайлов закінчив на посаді заступника командира 15-ї гвардійської кавалерійської дивізії по стройовій частині 7-го гвардійського кавалерійського корпусу[2].

Після війни продовжив військову службу в ЗС СРСР. У запас генерал-майор М. М. Жигайлов вийшов з посади командира 93-ї мотострілецької Нижньодніпровської Червонопрапорної дивізії. Мешкав у місті Первомайську Миколаївської області, де й помер 16 червня 1971 року. Похований на кладовищі по вулиці Одеській.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 червня 2015.
  2. ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Леніна. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 13 червня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жигайлов_Микола_Миколайович&oldid=40611688