Жидівські ворота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жидівські ворота (Київ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жидівська брама[1], пізніше Львівська брама — історичний в'їзд у стародавній Київ, зведений 1037 року на місці сучасної Львівської площі[2].

Жидівські ворота були розташовані у північно-західній частині «міста Ярослава». Назву отримали через єврейський квартал чи вулицю, які знаходились в цій частині міста. Згадка про Жидівські ворота міститься в літописах 1146[3][4] і 1151 року. Львівська брама була споруджена на місці Жидівської брами, зруйнованої під час татаро-монгольської навали[5]. Значно пізніше[6] ворота почали називати Львівськими, оскільки дорога від них вела у Львів. 1835 року були перейменовані на Житомирські, які існували до середини XIX століття[2].

В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар. Сучасну назву, Львівська, площа має з 1959 року[2].

На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Стефанія Кілієвич. «Місто Ярослава», 11—13 ст. // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Кн. 1, ч. 2. М-С. — С. 585—1216: іл. K., 2004.
  2. а б в Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
  3. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 301—327. [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.] ПСРЛ. — Т. 2. — стб. 326
  4. Нікітенко М. М. Головна брама Києво-Печерської лаври в контексті ідейної забудови давнього Києва[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
  6. Храми Подолу. Синагога Розенберга — головна синагога України [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.] // Україна Інкогніта

Джерела[ред. | ред. код]

  • Київ. Енциклопедичний довідник. Кудрицкий О. В. Українська Радянська Енциклопедія. 1981. 736 с.