Сітомля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сітомля
Витік
Гирло

Сітомля, Сітомль (дав.-рус. Сѣтомля, Сѣтомль, Сѣтомлье, Сѣтомлиѥ) — літописна[1] річка біля околиць тогочасного Києва, відома з давньоруських літописів від 1036, 1046, 1150 роках, в пізніших історичних джерелах не згадується.

Назва[ред. | ред. код]

Як вказує історик Дмитро Вортман, з огляду на те, що назва річки в літописах писалась Сѣтомль/Сѣтомлѧ, правильна транскрипція українською — Сітомль/Сітомля[2]. Різні літописні списки подають назву у всіх трьох родах: Сѣтомль, Сѣтомля, Сѣтомлье (Сѣтомлиѥ), але кількісно переважає Сѣтомля. Тож, мовознавець Ірина Желєзняк реконструює первісну назву у формі Сѣтомлѧ (Сітомля)[3].

Опис[ред. | ред. код]

Річка текла оболонською низовиною[4]; ймовірно впадала в р. Почайну.

Події[ред. | ред. код]

Після розгрому Ярославом Мудрим печенізького війська у 1036 під Києвом році багато печенігів потонуло в річці під час переправи[5] і з тих часів печеніги майже не згадуються у літописах та поступово сходять з історичної арени.

На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Ототожнення[ред. | ред. код]

Існує гіпотеза, згідно якої літописна річка Сітомля ототожнюється із сучасною київською річкою Сирець[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повне зібрання руських літописів, т. 1 «Лаврентіївський літопис», вип. 1 «Повість врем'яних літ», період 1026—1054.
  2. Вортман, 2007, с. 305.
  3. Желєзняк, 2014, с. 121, 125.
  4. Сайт «Ekosvit»: Річки України [Архівовано 2012-05-04 у Wayback Machine.]
  5. Православний журнал «Отрок.ua»: Незатопленная Оболонь [Архівовано 2018-11-10 у Wayback Machine.](рос.)
  6. за матеріалами бібліографічного нарису «Долиною Сирця»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]