Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна (роман)
| Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина | ||||
 | ||||
| Жанр | роман-анекдот | |||
| Форма | роман | |||
| Тема | Друга світова війна | |||
| Автор | Войнович Володимир Миколайович | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1963 - 1969 | |||
| Опубліковано | 1969 | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Видавництво | Am Ovedd | |||
|
| ||||
«Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» (рос. «Жизнь и необычайные приключения солдата Ивана Чонкина») — роман-анекдот Володимира Войновича. Написаний в 1963-1969 роках. Перша, і найвідоміша книга трилогії (пізніше отримала назву «Особа недоторканна»), згодом були написані ще дві книги про Чонкіна: «Претендент на престол»[1] (1979) і «Переміщена особа» (2007).
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія першої частини роману відбувається в СРСР в 1941 році — перед початком і в перші місяці німецько-радянської війни.
У невеликому селі Червоне здійснює вимушену посадку військовий літак У-2. Командування не має можливості відбуксирувати літак і вирішує виставити біля нього чатового.
Неподалік від Червоного, у військовій частині, проходить службу рядовий Іван Чонкін. Непоказний і простодушний солдат, із зовнішністю, далекою від зовнішності зразкового воїна, він відбуває військову повинність у господарському підрозділі полку, займаючись тим, що прибирає гній. Саме його командування відряджає на охорону літака.
У цей час починається війна.
Силою обставин невтомний у роботі і коханні Чонкін опиняється в центрі подій та потрапляє в різні скрутні становища, в яких йому стають на допомогу його нехитрий характер та сільська вдача — він зберігає літак, заводить власне господарство з господинею та бере в полон загін НКВС…
Історія видання[ред. | ред. код]
В СРСР роман тривалий час був під забороною, але нелегально поширювався через самвидав, через що автор піддавався переслідуванням і в 1974 році був виключений зі Спілки письменників СРСР. У 1975 році, після публікації «Чонкіна» за кордоном, автора викликали для бесіди в КДБ, де йому запропонували видаватися в СРСР. На наступній «співбесіді» Войнович був отруєний психотропними засобами.[2]
Уперше в СРСР роман легально був надрукований під час Перебудови в журналі «Юність» — частинами, починаючи з грудня 1988 року.
Окремим виданням роман вийшов уже після розпаду СРСР — в Україні в 1992, пізніше був виданий і в Росії.
Оцінки твору[ред. | ред. код]
Роман викликав в радянському, а згодом і в російському суспільстві досить палку дискусію. Автора звинувачували в знущанні над ідеалами, плюндруванні образу «радянського солдата, який виграв війну». В 2002 в Єкатеринбурзькій єпархії різко виступили проти гастрольного показу вистави «Іван Чонкін» у постановці Олексія Кирющенко, вважаючи о́браз Чонкіна обра́зою самого поняття армії і історії.
Переклади українською[ред. | ред. код]
Вперше окремою книгою роман був виданий в Україні видавництвом «Дніпро» в 1992 році — раніше за російське видання[3].
Екранізації[ред. | ред. код]
- «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» — художній фільм 1994 року чеського режисера Їржі Менцеля,
- «Пригоди солдата Івана Чонкіна» — російський телевізійний художній фільм 2007 року.
Екранізувати роман також намагався і Ельдар Рязанов[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Войнович. Життя і неймовірні пригоди солдата Івана Чонкіна / Особа недоторканна. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
- ↑ Владимир Войнович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Малиновий пелікан»: Сатира на сучасну Росію від майстра сатири на СРСР. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 27 січня 2017.
- ↑ С Чонкиным на дружеской ноге. Владимир Войнович рассказал в Киеве о Путине, Рязанове и «жанре» современной политической жизни России [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
