Анекдот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Анекдо́т (грец. ανεχδοτος — невиданий) — коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок із дотепним, часто несподіваним чи парадоксальним фіналом.

В античних літературах анекдотом називали старі твори, які в свій час не були відомі. Вперше цей термін вжив Прокопій Кесарійський («Таємна історія», 6 ст.). Свого часу до анекдоту відносили фібліо та фацеції і польські фрашки. Як жанр фольклору анекдот близький до народної новели (Дж. Бокаччо, А. Чехов, Остап Вишня). Серед безлічі анекдотів зустрічається чимало чисто розважальних, але основна маса їх має соціальну спрямованість. Сюжети анекдоту постійно використовував у своїх співомовках Степан Руданський:

Питаються якогось хлопця

Придорожні люде:

«Чи багато верстов, сину,

До Києва буде?»

«Та так, люде, того року

Було вісімнадцять,

А тепер, — говорить хлопець, —

Лічимо сімнадцять!»

«Що ж то, сину, за пригода

Така прилучилась?»

«Та пригода — не пригода —

Верства провалилась!»

Анекдот — одне із джерел сучасних поетів-гумористів (Степан Олійник, Павло Глазовий та інших).

У Південно-західному наріччі побутує інша фонетична форма слова анекдот. Подекуди в сільських регіонах Тернопільщини, Львівщини, а також у діаспорній говірці можна почути не Анекдот, а Ганекдот, що відповідає правилам милозвучності української мови. Тобто голосний напочатку слова «прикривається» приголосним. Подібним чином вимовляються слова гармія (армія), Гамерика (Америка) тощо.

[ред.] Приклади

Заходить мавпа в кафе. Сідає за барну стійку, замовляє стакан горілки і стакан сметани. Випиває залпом горілку, виливає сметану на голову і сидить.
Бармен: - І що це значить?
Мавпа (спираючись на лікоть): А... Я як вип'ю - така дурна...

— Куме, заходьте до хати, я Вас таким узваром пригощу!
— Так у вас же собака такий злючий!
— Так отож....

— Куме, що ж ви робите! Ви ж тількі-но вчора посадили цi березкі, а тепер викапуєте...
— Та вчора проходили двоє москалів, подивились на мої березкі, i кажуть: «Смотри-ка, настоящий русский пейзаж!»

— Хто всрався?
— Невістка!
— Так її ж дома нєма!
— А вон її плахта висить!

— Микола!
— Агов!
— Лови сокиру!
— Ги...
— Та не гикай, а кажи: впіймав, чи ні?

[ред.] Література

Українська радянська енциклопедія
Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 41-42
Українська фольклористика: Словник-довідник / Укладач Михайло Чорнопиский. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. ISBN 978-966-07-1323-9 — С. 10—11.