Жук-носоріг європейський
| Жук-носоріг європейський | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
| Oryctes nasicornis (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
Жук-носоріг звичайний (Oryctes nasicornis) — жук, що належить до родини Пластинчастовусі (Scarabaeidae).
Зміст |
Опис [ред.]
Один з великих і своєрідних жуків європейської фауни у родині Пластинчастовусі (Scarabaeidae). Довжина тіла 25-43 мм. Тіло жука довгасте, опукле, широке; жук блискучий, темно-бурочервоного кольору, низ і будра значно світліше, жовтувато-червоно-бурого кольору. Голова невелика. У самця більшу частину голови займає ріг, у самиці ріг маленький. Надкрила довгасті, опуклі, з добре розвиненими плечовими бурами. Груди в густих невеликих крапках і густих бурих волосках. Передні гомілки широкі, на кінці із зубцями, копальні. Жуки летять уночі на світло. Жуки не харчуються, у них відсутній ротовий апарат.
Поширення [ред.]
Європа, Північна Африка, Південно-Східна Азія. Предкавказье, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран. Природний ареал виду охоплює зону широколистяних лісів і лісостеп Європи, вид відзначений на крайньому південно-заході Сибіру. Здатність жука розвиватися в місцях скупчення органіки, що не промерзає, — купах перепрілого гною, компоста, — дозволив виду проникнути до півночі від основної частини природного ареалу.
Місце проживання [ред.]
Зволожені ліси, долини, залишки деревної рослинності — опале листя, гнилі пні, гній, компостні купи. Жуки активні з кінця червня по кінець липня у вечірні й нічні години. Удень жуки малоактивні, ховаються.
Чисельність [ред.]
Нечисельний вид ряду твердокрилих.
Підвиди [ред.]
Закавказький носоріг (Oryctes nasicornis latipennis (Motsch)) Поширення — Передкавказзя, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран. У Дагестані в низинні й у передгірних внутрішньо-гірських районах, у гори йде невисоко.
Розвиток [ред.]
Самиці відкладають яйця в порохнявих пнях різних листяних порід, городніх компостах, у купах обпилювань тощо З яєць личинки виходять улітку й мають типовий для сімейства зовнішній вигляд, часом досягаючи довжини в 12 див. Стадія личинки триває 3-4 роки. Личинки наприкінці свого розвитку забираються в прошарок на границі ґрунту й живильного субстрату. Стадія лялечки — 2 тижні.
Галерея [ред.]
-
Самець жука-носорога
-
Самець жука-носорога
-
Личинки жука-носорога
Література [ред.]
- Gefaehrdete und seltene Wirbellose Lettlands. Teil І. Oryctes nasicornis (L., 1758) (Insecta Coleoptera: Scarabaeidae). — Latvijas entomologs 38: 70-75
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: жук-носорог |
