Жук-носоріг європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жук-носоріг європейський
 Жук-носоріг європейський (Oryctes nasicornis (Linnaeus, 1758)
Жук-носоріг європейський (Oryctes nasicornis (Linnaeus, 1758)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae Latreille, 1802)
Рід: Oryctes
Вид: Жук-носоріг європейський
Біноміальна назва
Oryctes nasicornis
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Oryctes nasicornis
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 465150
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Oryctes nasicornis

Жук-носоріг звичайний (Oryctes nasicornis) — жук, що належить до родини Пластинчастовусі (Scarabaeidae).

Опис[ред.ред. код]

Один з великих і своєрідних жуків європейської фауни у родині Пластинчастовусі (Scarabaeidae). Довжина тіла 25-43 мм. Тіло жука довгасте, опукле, широке; жук блискучий, темно-бурочервоного кольору, низ і будра значно світліше, жовтувато-червоно-бурого кольору. Голова невелика. У самця більшу частину голови займає ріг, у самиці ріг маленький. Надкрила довгасті, опуклі, з добре розвиненими плечовими бурами. Груди в густих невеликих крапках і густих бурих волосках. Передні гомілки широкі, на кінці із зубцями, копальні. Жуки летять уночі на світло. Жуки не харчуються, у них відсутній ротовий апарат.

Поширення[ред.ред. код]

Європа, Північна Африка, Південно-Східна Азія. Предкавказье, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран. Природний ареал виду охоплює зону широколистяних лісів і лісостеп Європи, вид відзначений на крайньому південно-заході Сибіру. Здатність жука розвиватися в місцях скупчення органіки, що не промерзає, — купах перепрілого гною, компоста, — дозволив виду проникнути до півночі від основної частини природного ареалу.

Місце проживання[ред.ред. код]

Зволожені ліси, долини, залишки деревної рослинності — опале листя, гнилі пні, гній, компостні купи. Жуки активні з кінця червня по кінець липня у вечірні й нічні години. Удень жуки малоактивні, ховаються.

Чисельність[ред.ред. код]

Нечисельний вид ряду твердокрилих.

Підвиди[ред.ред. код]

Закавказький носоріг (Oryctes nasicornis latipennis (Motsch)) Поширення — Передкавказзя, Кавказ, Північно-Східна Туреччина, Північно-Східний Іран. У Дагестані в низинні й у передгірних внутрішньо-гірських районах, у гори йде невисоко.

Розвиток[ред.ред. код]

Самиці відкладають яйця в порохнявих пнях різних листяних порід, городніх компостах, у купах обпилювань тощо. З яєць личинки виходять улітку й мають типовий для родини зовнішній вигляд, часом досягаючи довжини в 12 див. Стадія личинки триває 3-4 роки. Личинки наприкінці свого розвитку забираються в прошарок на границі ґрунту й живильного субстрату. Стадія лялечки — 2 тижні.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Gefaehrdete und seltene Wirbellose Lettlands. Teil І. Oryctes nasicornis (L., 1758) (Insecta Coleoptera: Scarabaeidae). — Latvijas entomologs 38: 70-75

Посилання[ред.ред. код]