Зарниця (кімберлітова трубка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зарниця
Країна  Росія
Розташування Саха
Мирнинський улус
Удачний
66°25′34″ пн. ш. 112°40′26″ сх. д. / 66.42611111113889422° пн. ш. 112.67388888891666454° сх. д. / 66.42611111113889422; 112.67388888891666454Координати: 66°25′34″ пн. ш. 112°40′26″ сх. д. / 66.42611111113889422° пн. ш. 112.67388888891666454° сх. д. / 66.42611111113889422; 112.67388888891666454
Оператор АЛРОСА
Корисні копалини алмаз
Рік будівництва 1998
Технологічні характеристики
Тип алмазна копальняd
Запаси
CMNS: Зарниця у Вікісховищі
Зарниця. Карта розташування: Росія
Зарниця
Зарниця
Зарниця. Карта розташування: Земля
Зарниця
Зарниця
Мапа

Кімберлітова трубка «Зарниця» — перша знайдена вченими кімберлітова трубка в СРСР. Трубку знайдено в Якутії, в Далдино-Алакитському районі, на території вододілу двох маленьких струмків, які впадають у річку Далдин[1].

У кімберлітах цієї трубки знаходяться алмази, однак, на даний момент практичного інтересу до них немає[1].

В маленьких обсягах видобуток руди на «Зарниці» почався в 1998 році[2].

Історія[ред. | ред. код]

«Зарниця» відкрита 21 серпня 1954 року геологом Ларисою Попугаєвою і її помічником Ф. Беліковим. Вони були членами експедиції, яку очолювала Н.М. Сарсадських[3].

Незабаром після повернення експедиції в Ленінград, через народження у Сарсадських дочки, експедиція не змогла вирушити до Якутії, тому на пошуки трубки було відправлено тільки Попугаєва і Бєліков[3]. Трубку вони відкрили удвох, з допомогою методу пошуку корінних алмазних родовищ за піропами[4].

За відкриття трубки Попугаєва отримала орден Леніна.

Геологія[ред. | ред. код]

Рельєф трубки точно повторює профіль вододілу, форма майже ізометрична. Основна ерозія відбувається через мороз[1].

У брекчії трубки знайдені вапняки, аргіліти і доломіти. У ксенолітах аргілітів і вапняків знайдені древні викопні — трилобіти, брахіоподи, корали та інші скам'янілості часів ордовику[1].

Через тріщини в кімберлітах у трубці є прояв газів, що має особливу силу на сході трубки[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Трубка «Зарница». Горнопромышленные Ведомости. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
  2. Удачнинский ГОК | АЛРОСА. www.alrosa.ru. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 25 грудня 2016.
  3. а б История открытия якутских месторождений. Ювелирные Известия. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 13 січня 2015.
  4. 60 лет назад была открыта кимберлитовая трубка «Зарница». Rough&Polished. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.