Збірна України з хокею із шайбою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збірна України з хокею із шайбою
Емблема збірної/федерації
Прізвисько жовто-сині
Федерація Федерація хокею України
Начальник команди Анатолій Найда
Головний тренер Олександр Куликов
Асистенти Дмитро Христич, Юрій Гунько
Капітан Олександр Побєдоносцев
Найбільше виступів Василь Бобровников (182)
Найкращий бомбардир Віталій Литвиненко (43)
Найбільше очок Віталій Литвиненко (105)
Поточний рейтинг ІІХФ 19 (2012)
Найвищий рейтинг ІІХФ 11 (уперше в 2003)
Найнижчий рейтинг ІІХФ 19 (уперше в 2009)
Кольори команди               
Форма
Ukrainehockey blue.pngUkrainehockey yellow.png
Перша міжнародна гра
Казахстан Казахстан 5 - 1 Україна Україна
(Санкт-Петербург, Росія; 14 квітня 1992)
Найбільша перемога
Україна Україна 37 - 2 Бельгія Бельгія
(Блед, Словенія; 13 березня 1993)
Найбільша поразка
Фінляндія Фінляндія 9 - 0 Україна Україна
(Хельсінкі, Фінляндія; 3 травня 2003)
Чемпіонати світу
Виступів 9 (дебют у 1999)
Найвище досягнення 9-ті (2002)
Олімпійські ігри
Виступів на Олімпіадах 1 (дебют у 2002)
Міжнародна статистика (В-П-Н)
116-90-27

Збірна України з хокею із шайбою — національна чоловіча команда України, яка представляє країну на міжнародних змаганнях з хокею. Функціонування команди забезпечується Федерацією хокею України. За результатами 2012 року команда посідає 20-е місце у світовому рейтнгу хокейних збірних. З 2008 року команда виступає у Дивізіоні I чемпіонату світу (другий за ієрархією дивізіон світового хокею).

Історія[ред.ред. код]

Протягом 1952—1991 року українські хокеїсти на міжнародній арені виступали у складі збірної команди СРСР. Процес виокремлення українського хокею зі структури хокею радянського розпочався після проголошення незалежності України 1991 року.

Першу неофіційну зустріч новостворена збірна України провела на товариському турнірі в Санкт-Петербурзі 14 квітня 1992 року проти збірної Казахстану. Перша офіційна зустріч — проти того ж супротивника, відбулася 6 листопада 1992 року у Мінську, в рамках кваліфікаційного раунду до чемпіонату світу в Дивізіоні «C». Цій події передувало створення Федерації хокею України та її входження до структури Міжнародної федерації хокею із шайбою (ІІХФ), яке відбулося 6 травня 1992.

За перших років свого існування, збірна України з хокею змагалася у Дивізіоні «C» чемпінату світу, який займав третє місце у ієрархії міжнародних хокейних турнірів. Прорив команди до еліти світового хокею відбувся в сезоні 1997—1998, коли українці спочатку перемогли в турнірі Дивізіону «C» і перейшли до другого за ієрархією Дивізіону «B», і вже за рік, зайняли перше місце й в цьому Дивізіоні, забезпечивши, таким чином, собі місце серед учасників основного чемпіонату світу з хокею.

Впродовж 9 років поспіль збірна України залишалася учасником елітного Дивізіону чемпіонату світу, втративши місце у світовій хокейній еліті лише по результатах чемпіонату світу 2007 року. Найвище досягнення української збірної за час участі у чемпіонатах світу — 9 місце на чемпіонаті світу 2002 року.

За всю свою історію, команда лише одного разу змогла подолати кваліфікаційний раунд для участі у хокейному турнірі Зимових Олімпійських ігор. Це сталося при відборі до участі в Зимових Олімпійських іграх 2002 року. Безпосередньо на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті українці розпочали свої виступи у групі «B» попереднього групового турніру, по ходу якого здобули перемоги над збірними Швейцарії та Франції, а також мінімально програли 0:1 збірній Білорусі. Саме ця поразка виявилася роковою — по результатах виступів обидві команди мали однакову кількість очок, але, відповідно до регламенту змагання, єдину путівку до основного олімпійського турніру завдяки перемозі в очному двобої отримали білоруси. Виступ на Олімпіаді збірна України завершила ніщивною поразкою з рахунком 2:9 від збірної Латвії у грі за 9 місце та мусила задовольнитися підсумковим 10-м місцем олімпійського хокейного турніру.

Виступи на Олімпійських іграх[ред.ред. код]

  • 1994 — не пройшла кваліфікацію
  • 1998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — 10-те місце
  • 2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — не пройшла кваліфікацію

Виступи на чемпіонатах світу[ред.ред. код]

  • 1993 — 18-е місце (2-е в Дивізіоні «C»)
  • 1994 — 23-є місце (3-є в Дивізіоні «C»)
  • 1995 — 23-є місце (3-є в Дивізіоні «C»)
  • 1996 — 22-е місце (2-е в Дивізіоні «C»)
  • 1997 — 21-е місце (переможці Дивізіону «C»)
  • 1998 — 17-е місце (переможці Дивізіону «B»)
  • 1999 — 14-е місце
  • 2000 — 14-е місце
  • 2001 — 10-е місце
  • 2002 — 9-е місце
  • 2003 — 12-е місце
  • 2004 — 14-е місце
  • 2005 — 11-е місце
  • 2006 — 12-е місце
  • 2007 — 16-е місце
  • 2008 — 19-е місце (3-є в Дивізіоні I)
  • 2009 — 20-е (4-е у дивізіоні I)
  • 2010 — 19-е місце (3-є у дивізіоні I)
  • 2011 — 21-е місце (5-е у дивізіоні I)
  • 2012 — 24-е місце (6-е у дивізіоні IA)
  • 2013 — 20-е місце (1-е у дивізіоні IB)
  • 2014 — 20-е місце (4-е у дивізіоні IA)

Товариські турніри[ред.ред. код]

  • Переможець Кубка Спартака (1999).

Склад команди[ред.ред. код]

Після контрольного матчу проти збірної команди Японії тренерський штаб української збірної визначився з тими гравцями, які захищатимуть кольори прапора на чемпіонаті світу у Любляні (15—21 квітня 2012 року).

До остаточного складу потрапило 23 гравці. 17 з них виступають у вітчизняних клубах, 2 представляють російську ВХЛ, 2 Екстралігу Білорусі, по одному гравцю представляють чемпіонати РХЛ та Казахстану[1].

Станом на 12 квітня 2012

Воротарі
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
1 Вадим Селіверстов Л 173 см 81 кг 12 лютого 1981 Казахстан Астана
30 Гайдученко Сергій П 196 см 103 кг 6 червня 1990 Україна Донбас Донецьк
Захисники
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
2 Юрій Наваренко А Л 172 см 75 кг 10 вересня 1979 Білорусь Гомель
3 Сергій Климентьєв C Л 180 см 84 кг 5 квітня 1975 Україна Сокіл Київ
4 Денис Ісаєнко Л 179 см 90 кг 17 березня 1980 Україна Беркут Київ
6 Євген Ємельяненко Л 186 см 84 кг 11 квітня 1981 Казахстан Аристан Теміртау
14 Олександр Побєдоносцев Л 179 см 85 кг 19 листопада 1981 Україна Донбас Донецьк
26 Денис Петрухно Л 190 см 90 кг 18 вересня 1989 Україна Харківські Акули
28 Віталій Люткевич Л 178 см 75 кг 4 квітня 1980 Україна Донбас Донецьк
Нападники
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
7 Олег Шафаренко Л 184 см 80 кг 31 жовтня 1981 Україна Донбас Донецьк
8 Андрій Міхнов Л 200 см 98 кг 26 листопада 1983 Україна Донбас-2 Донецьк
10 Денис Заблудовський Л 188 см 89 кг 20 березня 1980 Україна Компаньйон-Нафтогаз Київ
11 Артем Бондарев Л 181 см 92 кг 12 січня 1983 Україна Донбас-2 Донецьк
12 Олександр Яковенко Л 184 см 90 кг 15 серпня 1979 Україна Сокіл Київ
16 Олег Тимченко Л 178 см 100 кг 27 квітня 1978 Білорусь Юність Мінськ
17 Олександр Матерухін Л 183 см 95 кг 17 жовтня 1981 Україна Донбас Донецьк
18 Шаміль Рамазанов Л 187 см 100 кг 17 червня 1989 Росія ХК Рязань
20 Олександр Торяник Л 195 см 105 кг 5 січня 1990 Росія ХК Саров
21 Костянтин Касянчук A Л 185 см 93 кг 24 жовтня 1979 Україна Сокіл Київ
24 Віталій Доніка Л 181 см 95 кг 12 травня 1982 Україна Донбас Донецьк
25 Олександр Бобкін Л 183 см 100 кг 2 серпня 1982 Україна Донбас-2 Донецьк
27 Євген Пастух Л 180 см 94 кг 2 серпня 1982 Україна Донбас-2 Донецьк
Тренерсько-адміністративний штаб
  • Анатолій Хоменко — головний тренер
  • Сергій Лубнін — тренер
  • Вадим Калабухов — тренер
  • Анатолій Найда — генеральний менеджер

Статистика гравців[ред.ред. код]

Статистика станом на 10 квітня 2010

Кількість матчів
Гравець Матчі
1. Василь Бобровников 182
2. Віталій Литвиненко 154
3. Роман Сальников 150
4. Юрій Гунько 148
5. Валентин Олецький 142
6. Олександр Матвійчук 124
7. Сергій Климентьєв 108

Примітка. Гравці, виділені жирним шрифтом, продовжують виступи.

Статистика тренерів[ред.ред. код]

Статистика станом на 10 квітня 2010

Кількість матчів
Тренер Матчі
1. Олександр Фадєєв
2. Анатолій Богданов
3. Олександр Сеуканд
4. Володимир Голубович
5. Михайло Захаров
6. Дейв Льюїс
7. Анатолій Хоменко 6 (5—1)

Фотогалерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «23 гравці на чемпіонат світу». ФХУ. 12 квітня 2012. Процитовано 12 квітня 2012.  (укр.)

Посилання[ред.ред. код]