Знедолені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Знедолені
Ebcosette.jpg
Козетта. Ілюстрація з першого видання 1862 р.
Оригінал Les Misérables
Жанр роман, історичний роман / роман
Автор Віктор Гюго
Мова французька
Написаний 1845-1848, 1860-1862
Виданий 1862
Переклад Віктор Шовкун; Іван Франко (уривок «Ватерлоо»); Микола Іванов («Козетта»)

Знедолені (фр. Les Misérables) — роман Віктора Гюґо, написаний у 1845 — 1862 роках. В романі описується життя каторжника Жана Вальжана, який виправився і став на шлях добра, однак минуле продовжує переслідувати його.

Історія написання[ред.ред. код]

Основна дія роману відбувається в 20-х роках XIX століття. Роман також описує паризьке повстання 1832 року. Зокрема, одним із персонажів є вуличний хлопчик (гамен) Гаврош, що гине на барикадах.

Гюго почав працювати над романом у 1845 році. Спочатку він збирався назвати його «Злидні» (фр. Les Misères), а головного героя Жаном Трежаном. Робота перервалася у 1848, а в 1849 Гюго опублікував трактат «Дискурс про злидні» (фр. Discours sur la misère). Автор повернувся до написання роману в 1860 і опублікував його в 1862.

Опис[ред.ред. код]

«Знедолені» є водночас романом реалістичним, епічним, гімном любові й романом соціальним. Як реалістичний роман, він описує життя простих людей і дає доволі точну картину життя в Франції на початку 19 століття. Популярність роману завдячує в значній мірі яскравим барвам, якими вималювані персонажі.

Як епічний роман, «Знедолені» дають три великі картини: битви при Ватерлоо, повстання 1832 року та картину паризьких катакомб. Проте, епічними є також битви в душах персонажів: битва між добром та злом у душі Жана Вальжана і битва між законами суспільства та законами моралі в душі Жавера.

«Знедолені» є гімном любові: любові християнської, любові зрадженої Фантіни та Епоніни, любові батьківської Жана Вальжана до Козетти, любові чистої Маріуса й Козетти. Водночас роман є піснею про батьківщину. Віктор Гюго писав його у вигнанні й оспівував ті місця, які любив і за якими відчував ностальгію.

Але головною темою роману є суспільна критика. Хто винуватий у тому, що переплітаються долі скривджених та негідників? Гюґо переконаний, що вина лежить на злиднях, на байдужості та на безжальній репресивній соціальній системі. Гюґо ідеаліст, він переконаний, що виховання, піклування та повага до людини — єдина зброя в руках суспільства, якщо воно хоче завадити знедоленим скотитися в яму злочинності. Письменник багато роздумує над витоками зла. Він бачив страту на гільйотині, й побачене переслідувало його все життя. Однією з тем роману є злочини, які чинить закон. Водночас, показуючи процес перевиховання Жана Вальжана, Гюго вірить у шляхетність людської душі, й в можливість змінити долю людини на краще.

Екранізації[ред.ред. код]

Має біля десятка екранізацій[1], остання — британський фільм «Знедолені» режисера Тома Гупера, що вийшов на екрани світу в 2012 році та виграв чимало нагород на різних кінопреміях.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Видання[ред.ред. код]

Оригінальне видання роману є у вільному доступі в електронній бібліотеці Ґалліка: Gallica, сайт бібліотеки Ґалліка

книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.