Йоганн Пахельбель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йоганн Пахельбель
Johann Pachelbel
Основна інформація
Дата народження серпень 1653 року
Місце народження Нюрнберг, Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svgСвященна Римська імперія
Дата смерті 3 березня 1706(1706-03-03)
Місце смерті Нюрнберг, Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svgСвященна Римська імперія
Країна Banner of the Holy Roman Emperor (after 1400).svgСвященна Римська імперія
Національність німець
Професія композитор

Йо́ганн Пахельбель (нім. Johann Pachelbel; * серпень 1653, Нюрнберг — † 3 березня 1706 року, Нюрнберг) — німецький композитор і органіст епохи бароко, творчість якого є однією з вершин південнонімецької органної музики. Склав величезну кількість світських і церковних творів, а його внесок у розвиток форм фуги і хоральної прелюдії робить його одним з найвеличніших композиторів епохи середнього бароко.

Сьогодні широкому загалу Пахельбель відомий перш за все завдяки Канону ре мажор; це був єдиний написаний ним канон, і за одним цим твором складно уявити собі його стиль. Крім згаданого канону, добре відомі Чакона фа мінор, Чакона ре мінор та Токата до мінор для органу, а також цикл клавірних варіацій «Hexachordum Apollinis».

Біографія[ред.ред. код]

Могила Йоганна Пахельбеля на кладовищі Рохус (нім. Rochuskirchhof).

Пахельбель народився в Нюрнберзі. Був хрещений 1 вересня 1653 року. Початкову музичну освіту йому надав Генріх Швеммер, кантор церкви Святого Себальда і органіст Георг Каспар Веккер. У 15 років Йоганн вступив до Альтдорфського університету. Під час навчання він працював органістом в одній із церков. Однак був змушений кинути університет, не провчившись і року, через фінансові ускладнення.

Пізніше Пахельбель стає учнем закладу Gymnasium poeticum в Регенсбурзі, де дирекція школи, враження здібностями Йоганна, дозволила йому вивчати музику поза гімназією під керівництвом Каспара Пренца, учня Йоганна Каспара Керлі. У 1673 році Пахельбель стає другим органістом собору Святого Стефана у Відні.

Провівши кілька років у Відні 1677 року Пахельбель переїжджає в Ейзенах, де він отримує посаду придворного органіста Йоганна Георга, герцога Саксен-Ейзенахского. У Ейзенасі він зблизився з родиною Бахів, ставши близьким другом Йоганна Амброзія Баха, батька Йоганна Себастьяна Баха, навчаючи його дітей. Приязнь між Бахамі і Пахельбелем збереглася й після переїзду останнього в Ерфурт: Пахельбель став хрещеним дочки Йоганна Амброзія, Йоганни Юдіф, і навчав його сина Йоганна Крістофа.

У Ейзенасі Пахельбель провів лише рік: помер брат його працедавця, і на час жалоби кількість музикантів при дворі було скорочено, в результаті чого Пахельбель залишився без роботи. Узявши рекомендацію у капельмейстера Еберліна (у якій був названий «досконалим і рідкісним віртуозом»), він залишив Ейзенах 18 травня 1678 року.

У червні 1678 року він отримав посаду органіста в Ерфуртській Predigerkirche, де пропрацював 12 років. Заслуживши репутацію найдосконалішого органіста і композитора свого часу, Пахельбель став одним з найвідоміших німецьких композиторів під час роботи в Ерфурті (можливо, тому що йому за посадою доводилося складати хоральні прелюдії, інші твори).

Під час перебування в Ерфурті Пахельбель двічі одружувався. Першою його дружиною (весілля відбулося 25 жовтня 1681 року) стала Барбара Габлер, але вона померла разом з сином під час чуми 1683 року. Вдруге Пахельбель одружився на Юдіф Дроммер (24 серпня 1684 року). У них народилося 5 синів і 2 дочки. Двоє з синів Пахельбеля, Вільгельм Ієронім і Карл Теодор, також стали композиторами органної музики, а ще один син, Йоганн Михайло, став майстром музичних інструментів. Одна з його дочок, Амалія, заслужила визнання як художник і гравер.

Попри те, що Пахельбель був дуже успішний як органіст, композитор і викладач, він попросив дозволу на звільнення, мабуть, в надії знайти кращу роботу. Дозвіл було надано 15 серпня 1690 року, не минуло й трьох тижнів, як він вже був придворним органістом і музикантом при Вюртемберзькому дворі в Штутгарті під патронатом герцогині Магдалени Сибілли. Це місце було краще попереднього, але незабаром Пахельбель змушений був тікати через загрозу французького вторгнення. Він повернувся до Нюрнберга, а звідти переїхав в Готу, де 8 листопада став міським органістом.

Колишній учитель Пахельбеля і органіст церкви Святого Себальда Георг Каспар Веккер помер 20 квітня 1695 року. Міська влада настільки хотіла, щоб вакантне місце зайняв Пахельбель, що, всупереч звичаю, не влаштовували конкурсу, а направили йому офіційне запрошення. Пахельбель погодився і повернувся до Нюрнберга влітку 1695 року. Тут він прожив увесь залишок життя. Похований на кладовищі Рохус (нім. Rochuskirchhof).

Посилання[ред.ред. код]