Кал
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кал (лат. faeces, фекалії, екскременти) — сукупність відходів життєдіяльності і неперетравлюваних залишків їжі тварин і людини, що виділяються в зовнішнє середовище з дистального закінчення кишечника в процесі акту дефекації.
Кал людини [ред.]
За добу утворюється 100–200 г калу, до складу якого входить 75-80% води. Сухий залишок містить целюлозу та інші неперетравлювані речовини. 10-30% бактерій, 10-15% неорганічних речовин, близько 5% жиру, слизу, злущеного епітелію. Колір калових мас зумовлений продуктами розкладу жовчних пігментів, а запах — сірководними органічними кислотами[1].
Примітки [ред.]
- ↑ В.І.Філімонов, Д.Г.Наливайко, В.С.Райцес, В.Г.Шевчук Нормальна фізіологія / В.І.Філімонов. — Київ: «Здоров'я», 1994. — С. 474. — ISBN 5-311-00736-2
Див. також [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Feces |
