Калагарівка
| село Калагарівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Чортківський район | ||||
| Громада | Гримайлівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA61060110080071097 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1581 | ||||
| Населення | 425 | ||||
| Територія | 1.540 км² | ||||
| Густота населення | 444.81 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48233 | ||||
| Телефонний код | +380 3557 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д.Координати: 49°15′18″ пн. ш. 26°14′29″ сх. д. / 49.25500° пн. ш. 26.24139° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
251 м[1] | ||||
| Водойми | Збруч | ||||
| Відстань до районного центру |
32 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Гримайлів | ||||
| Відстань до залізничної станції |
23 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48210, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Гримайлів, вул. Мазепи, буд. 8 | ||||
| Карта | |||||
  Калагарівка | |||||
 Калагарівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Калага́рівка — село в Україні, у Гримайлівській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району, на правому березі річки Збруч (на лівому березі сусідом Калагарівки є селище міського типу Сатанів). До 2020 центр сільради, якій були підпорядковані села Волиця та Крутилів. До Калагарівки приєднано хутір Чехова.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гримайлівської селищної громади.[2]
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1560.
До 1939 року діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
1947 року ланковому місцевого колгоспу імені Сталіна Петрові Бабію першому в історії комсомольської організації Тернопільської області надали звання Героя Соціалістичної Праці. Бабій зібрав по 619 центнерів цукрових буряків з гектара на площі 2 гектари [3][4].
Символіка[ред. | ред. код]
Затверджений 23 жовтня 2020р. рішенням №1303 XLII сесії сільської ради VII скликання. Автори - В.М.Напиткін, С.В.Ткачов, К.М.Богатов.
Герб[ред. | ред. код]
Щит перетятий хвилясто зеленим і срібним, у першій частині три срібні квітки яблуні, одна і дві, у другій червона мурована стіна з відчиненою брамою, у брамі чорний смолоскип із золотим полум'ям з червоною облямівкою. Унизу картуша напис "КАЛАГАРІВКА" і рік першої згадки "1560".
Герб означає розташування в Медоборах біля річки Збруч, сади біля села, а також легенду про підземний хід до Сатанова.
Прапор[ред. | ред. код]
Квадратне полотнище, розділене хвилястою горизонтальною смужкою на три частини – зелену, білу і муровану червону (57:6:57). На верхній смузі три білі квітки яблуні в горизонтальний ряд.
Пам'ятки та пам'ятники[ред. | ред. код]
Є церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1920, ПЦУ).
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), насипано символічну могилу борцям за волю України (1992).
За переказами, у селі є льох, з якого починається підземний хід, що веде на лівий берег Збруча — до Сатанівської фортеці [5].
-
Дерев'яна церква 1784 року. Польська поштівка. -
Краєвид на Калагарівку з Сатанова. Зліва водяний млин. -
Панорама Калагарівки
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Калагарівка |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
Уродженці[ред. | ред. код]
- Гук Іван Тимофійович — лікар-уролог Черкаської обласної лікарні, Заслужений лікар України, Почесний громадянин міста Черкаси.
- Володимир Шиманський - художник -аматор[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Тернопільська область після війни. Архів оригіналу за 15 квітня 2010. Процитовано 3 липня 2010.
- ↑ Івасюта М. К. Нариси історії колгоспного виробництва в західних областях Української РСР. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. — С. 119—120.
- ↑ Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 3 липня 2010.
- ↑ Калагарівка. castles.com.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- В. Гаджук, В. Уніят, о. М. Шаварин. Калагарівка / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 12. — ISBN 966-528-199-2.
- Звідтам, де ріжкаті панують (лист із Калагарівки від 17 лютого 1922 року) // Свобода. — 1922. — 27 березня. — С. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Калагарівка: дещо про брами і красу [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Колесниченко Тетяна. Великий льох. На подвір'ї звичайної селянської хати схований хід у Сатанівську фортецю
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |