Сокольницька лінія
Соко́льницька лінія (до 1990 року — Кіровсько-Фрунзенська, також відома як «Червона лінія») — перша і найстаріша лінія Московського Метрополітену. Була відкрита 15 травня 1935 ріку. На кінець 2012, лінія налічує 19 станцій і її довжина 26,2 км. Вона зв'язує через центр історичні райони міста Сокольники та Богородське з Хамовниками, МДУ на Воробйових горах і Проспектом Вернадського.
Зміст |
Історія будівництва [ред.]
- 15 травня 1935 — відкрилися станції І черги будівництва (8,4 км): «Сокольники», «Красносільська», « Комсомольська», „Красні ворота «(з 1962 по 1986» Лермонтовська“), «Кіровська» (з 1990 — «Чисті пруди »), «Дзержинська» (з 1990 — «Луб'янка»), «Охотний ряд», «Бібліотека імені Леніна», «Палац рад» (з 1957 — «Кропоткінська»), «Парк культури». Від станції «Мисливський ряд» потяги прямували за виделковою схемою — частина до «Парку культури», частина через станції «Вулиця Комінтерну» (з 1990 — «Александрівський сад») і «Арбатська» до «Смоленської».
- 20 березня 1937 — відкрита станція метро «Київська».
- 13 березня 1938 — ділянка «Вулиця Комінтерну — Київська» віддана Арбатсько-Покровській лінії (з 1958 року — Фільовській лінії), виделковий рух припинився.
- 1 травня 1957 — лінію продовжили на 2,5 км від «Парку культури» до станції «Спортивна». З'явилися станції «Фрунзенська» і «Спортивна».
- 12 січня 1959 — здано ділянку «Спортивна» — «Університет» (4,5 км), з першою у світі станцією, розташованої на мосту — «Ленінські гори» (з 2002 — «Воробйови гори »).
- 30 грудня 1963 — побудована ділянка «Університет» — «Південно-Західна» протяжністю 4,5 км. З'явилися станції «Проспект Вернадського» і «Південно-Західна».
- 31 грудня 1965 — здано в експлуатацію ділянку «Сокольники» — «Преображенська площа» (2,5 км).
- 15 вересня 1983 — станція «Ленінські гори» закривається для входу та виходу пасажирів. Потяги проїжджають станцію без зупинки.
- 1986 — споруджені 2 тимчасові мости через Москву-ріку по сторонах аварійного метромоста в районі Воробйових гір. Рух поїздів по старому метроміст припинено.
- 3 серпня 1990 — відкритий перегін «Преображенська площа» — «Черкізовська» — «Вулиця Подбєльського» (3,8 км).
- 14 грудня 2002 — станція «Воробйові гори» знову відкрита для пасажирів після реконструкції, що тривала 19 років.
Пересадки [ред.]
| # | Пересадка на лінію | зі станції | на станції |
|---|---|---|---|
| Замоскворєцька | Охотний ряд | Театральна | |
| Арбатсько-Покровська | Бібліотека імені Леніна | Арбатська | |
| Фільовська | Бібліотека імені Леніна | Александровський сад | |
| Кільцева | Парк культури Комсомольська |
Парк культури Комсомольська |
|
| Калузько-Ризька | Чисті пруди | Тургенєвська | |
| Тагансько-Краснопресненська | Луб'янка | Кузнецький мост | |
| Калінінська | Кропоткінська | Волхонка | |
| Серпуховсько-Тимірязівська | Бібліотека імені Леніна | Боровицька | |
| Люблінсько-Дмитрівська | Чисті пруди | Сретенський бульвар |
Історія перейменувань [ред.]
- 25 листопада 1955 — станція « Охотний ряд» перейменовано на станцію «Імені Л. М. Кагановича».
- 20 березня 1957 — станцію «Дворець Совєтов» перейменовано на «Кропоткінську».
- Осінь 1957 — станція «Імені Л. М. Кагановича» знову перейменована на «Охотний ряд».
- 30 листопада 1961 — станція «Охотний ряд» перейменована на «Проспект Маркса».
- 29 травня 1962 — станція «Красні ворота» перейменована на «Лермонтовську».
- 25 серпня 1986 — станція «Лермонтовська» отримала колишню назва «Красні ворота».
- 13 січня 1989 — лінія перейменована з «Кіровської» на «Кіровсько-Фрунзенську».
- 5 листопада 1990 — станція «Кіровська» перейменована на «Чисті пруди», «Дзержинська» — на «Луб'янку», а «Проспект Маркса» — на «Охотний ряд». Лінія перейменована з «Кіровсько-Фрунзенської» на «Сокольницьку».
- 12 травня 1999 — на схемах закрита на реконструкцію станція «Ленінські гори» стала позначатись як «Воробйові гори».
Перспективи [ред.]
Накінець 2012, проводиться продовження лінії на південний захід до станції «Тропарьово» (в районі злиття Ленінського проспекту і проспекту Вернадського) і «Румянцево» (біля однойменного бізнес-центру) з будівництвом нового депо. Спочатку планувалося до 2015, продовжити лінію у район Солнцево[1], але у вересні 2012 року ці плани були змінені: тепер нову кінцеву станцію планують побудувати у селі Салар'єво[2] Це рішення викликало невдоволення серед жителів Солнцева і Ново-Передєлкіно[3].
До 2020[4][5] заплановано продовження лінії від станції «Черкізовська» до станції «Щолківська» і далі у мікрорайони Гольяново і Восточний зі станціями «Амурська», «Щолківська», «Красноярська» і «Восточна»[6].
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ http://stroi.mos.ru/kpr/d5211dr623929m666.html Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. 25.04.2012. Развитие московского метрополитена в 2012—2020 годах
- ↑ http://www.newsmsk.com/article/26Nov2012/salaryevo.html NEWSmsk — Вместо Солнцево метро придет в деревню из пяти улиц — «для будущих жителей»
- ↑ http://democrator.ru/problem/9256 Demokrator.ru — Строительство метро в Солнцево и Ново-Переделкино
- ↑ «Пресс-релиз: "Москва продолжает строить метро"». Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. 15.09.2011. Архів оригіналу за 2012-02-06. Процитовано 2011-12-02.
- ↑ Александр Воронов Большую Москву ставят на рельсы. Новые территории внесены в схему метро. // Газета "Коммерсантъ". — 28.10.2011. — № 203 (4744).
- ↑ Карта «Перспективная схема развития линий Московского метрополитена» PDF (607 Кбайт) — «МК» заглянул в будущее метро (Московский комсомолец, 27.11.07.) [недійсне посилання — історія]
| Лінії Московського метрополітену | |||||||
| Сокольницька | Замоскворєцька | Арбатсько-Покровська | Фільовська | ||||
| Кільцева | Калузько-Ризька | Тагансько-Краснопресненська | Калінінська | ||||
| Серпуховсько-Тимірязівська | Люблінсько-Дмитрівська | Каховська | Бутовська | ||||

