Філівська лінія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Філівська лінія
Московський метрополітен
Відкриття першої ділянки 15 травня 1935 року
Довжина, км 14,9
Кількість станцій 13
Час проїзду, хв до Кунцевської 21 хв.
до Міжнародної 11 хв.
Максимальна кількість вагонів у складі поїзда 4 (типу Русич), 6 (стандартного типу)
Кількість вагонів у складі поїзда 4


Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу 143 (2011)
Найнапруженіша станція Кунцевська
Наземні ділянки Смоленський метроміст, дистанція «Студентська» — «Кунцевська»
Електродепо ТЧ-9 Філі
Філівська лінія
тупик
Кунцевська
Піонерська
Філівський парк
оборотний тупик
Багратіонівська
ТЧ-9 «Філі»
Філі
Кутузовська
Студентська
Діловий центр
оборотні тупики
Київська
р. Москва
Смоленська
Арбатська
Олександрівський сад

Філі́вська лінія, Фільо́вська лінія (раніше — Арбатсько-Філівська, рос. Филёвская линия) — четверта лінія Московського метрополітену. На схемах позначається блакитним кольором. Ділянка до станції «Кунцевська» позначається числом , до станції «Міжнародна» — числом . Єдина лінія московського метро, не рахуючи Бутовської лінії, велика частина якої знаходиться на поверхні. Є шостою за датою відкриття: офіційною датою відкриття лінії вважається 7 листопада 1958 року, в той час як Кільцева лінія і Ризький радіус Калузько-Ризької лінії були відкриті раніше. При цьому першу чергу Філівської лінії було відкрито взагалі у складі першої черги як ділянку Кіровсько-Фрунзенської (Сокольницької) лінії.

Історія[ред. | ред. код]

Історія будівництва[ред. | ред. код]

Лінія має свій початок від дистанції мілкого закладення першої черги «Вулиця Комінтерну» — «Смоленська», побудованої в 1935 році, в 1937 році продовженої до станції «Київська». Між «Смоленською» і «Київською» знаходиться відкрита ділянка і побудований у 1937 році Смоленський метроміст. Дистанція входила до складу Кіровсько-Фрунзенської лінії, де існував вилковий рух від станції «Охотний ряд». В 1938 році дистанція увійшла до складу нової Арбатсько-Покровської лінії. При будівництві тунелів до «Площі Революції» були використані заділи, залишені в 1935 році.

Після попадання бомби[1] у тунель «Арбатська» — «Смоленська» під час одного з бомбардувань 1941 року було прийнято рішення про необхідність будівництва паралельної дистанції глибокого закладення. В 1953 році дистанцію «Калінінська» — «Київська» було закрито.

Проте після приходу Хрущова до влади був прийнятий курс на здешевлення, і Арбатсько-Покровська лінія продовжена не була, замість цього на захід по поверхні землі вирішили будувати новий Філівський радіус. Дистанція «Калінінська» — «Київська» була відкрита повторно (вже у складі нової Арбатсько-Філівської лінії) 7 листопада 1958 року разом з новою наземною дистанцією «Київська» — «Кутузовська».

Спочатку планували відкрити дистанцію від «Київської» відразу до «Філі», але так як тунелі на перегоні «Кутузовська» — «Філі» не встигли здати в строк, було прийнято рішення пустити потяги до «Кутузовської». Станція «Філі» була відкрита тільки через рік, 7 листопада 1959 року.

Надалі лінія була продовжена до «Піонерської» (1961), потім до «Молодіжної» (1965) і тільки в 1989 році — до «Крилатського».

В 1985 році через реконструкцію Смоленського метромоста на кілька місяців знову була закрита дистанція «Калінінська» — «Київська», потяги в цей час ходили від «Молодіжної» до «Київської».

Станція «Крилатське» була побудована як тимчасова кінцева (в подальшому планувалося продовжити гілку в нові спальні райони — Строгіно і Митіно). Цим пояснюється наявність на ній перехресного з'їзду замість повноцінних тупиків. Але економічний спад в країні відклав ці плани на 20 років. Станції «Строгіно» і «Митіно» були відкриті у другій половині 2000-х років у складі Арбатсько-Покровської лінії, а Філівська гілка була «урізана» до «Кунцевської».

В 2005 році від станції «Київська» була прокладена відгалуження до споруджуваного Московського міжнародного ділового центру, організовано вилковий рух на станцію «Діловий центр» (на середину 2010-х Виставкова). В 2006 році була відкрита наступна за «Діловим центром», станція — «Міжнародна».

Після відкриття дистанції Арбатсько-Покровської лінії від станції «Парк Перемоги» до станції «Строгіно» в 2008 році, дистанція Філівської лінії від «Кунцевської» до «Крилатського» відійшла до Арбатсько -Покровської лінії[2]. Станція «Кунцевська» реконструйована, і для Філівської лінії тепер призначено тільки 1 колія. Раніше, в 2007 році, для облаштування «Кунцевської» з метою майбутніх змін, дистанція «Крилатське» — «Піонерська» неодноразово закривалася у вихідні дні або у пізній час з призначенням автобуса «М» між цими станціями з зупинками на всіх проміжних станціях. Закриття 2 січня 2008 — 7 січня 2008 стало останнім і вирішальним, після цього потяги ходили по вже новому напрямку в бік ст. Парк Перемоги.

Хронологія[ред. | ред. код]

Черга Дата відкриття Довжина
Олександрівський сад – Смоленська з 15 травня 1935 1,7 км
Смоленська – Київська 20 березня 1937 1,4 км
Олександрівський сад – Площа Революції 13 березня 1938 *
Київська – Кутузовська 7 листопада 1958 2,3 км
Кутузовська – Філі 7 листопада 1959 1,7 км
Філі – Піонерська 31 жовтня 1961 3,5 км
Піонерська – Молодіжна 5 липня 1965 3,8 км****
Кунцевська 31 серпня 1965
Молодіжна – Крилатське 31 грудня 1989 1,9 км
Київська – Виставкова 10 вересня 2005 2,2 км**
Виставкова – Міжнародна 30 серпня 2006 0,5 км
Кунцевська – Крилатське виведено 7 січня 2008 −4,3 км***
Загалом: 13 станцій 14,7 км

* ССГ завдовжки 0,9 км була використана для з'єднання станцій Олександрівський сад – Площа Революції

** Відгалуження від основної гілки за маршрутом станція Київська — Міжнародна

*** 7 січня 2008 року Філівська лінія була скорочена до кінцевої зупинки — Кунцевська, в той час як станції Молодіжна та Крилатське були передані на Арбатсько-Покровській лінії

Історія перейменувань[ред. | ред. код]

Станція Попередні назви Роки
Олександрівський сад Вулиця Комінтерну 19351946
Калінінська 19461990
Воздвиженка 1990
Виставкова Діловий Центр 20052009

Пересадки[ред. | ред. код]

# Пересадка на лінію зі станції на станцію
Сокольницька лінія Олександрівський сад Бібліотека імені Леніна
Арбатсько-Покровська лінія Олександрівський сад
Київська
Кунцевська
Арбатська
Київська
Кунцевська
Кільцева лінія Київська Київська
Калінінська лінія Виставкова Діловий центр
Велика кільцева лінія Виставкова
Кунцевська
Діловий центр
Можайська
Московське центральне кільце Кутузівська
Міжнародна
Кутузовська
Діловий центр

Станції[ред. | ред. код]

Назва станції Дата відкриття Пере-
садки
Глибина,
м[3]
Тип конструкції Координати Фото
Кунцевська 31 серпня 1965 Кунцевська
Кунцевська
Кунцево I
0 наземна, відкрита 55°43′51″ пн. ш. 37°26′45″ сх. д. / 55.7307° пн. ш. 37.4459° сх. д. / 55.7307; 37.4459 (Кунцевська)
Піонерська 13 жовтня 1961 0 наземна, відкрита 55°44′10″ пн. ш. 37°28′02″ сх. д. / 55.7360° пн. ш. 37.4671° сх. д. / 55.7360; 37.4671 (Піонерська)
Філівський парк 13 жовтня 1961 0 наземна, відкрита 55°44′23″ пн. ш. 37°29′00″ сх. д. / 55.7396° пн. ш. 37.4833° сх. д. / 55.7396; 37.4833 (Філівський парк)
Багратіонівська 13 жовтня 1961 0 наземна, відкрита 55°44′38″ пн. ш. 37°29′52″ сх. д. / 55.7438° пн. ш. 37.4977° сх. д. / 55.7438; 37.4977 (Багратіонівська)
Філі 7 листопада 1959 Філі 0 наземна, відкрита 55°44′46″ пн. ш. 37°30′54″ сх. д. / 55.7460° пн. ш. 37.5150° сх. д. / 55.7460; 37.5150 (Філі)
Кутузовська 7 листопада 1958 Кутузовська
Кутузовська
0 наземна, відкрита 55°44′24″ пн. ш. 37°32′04″ сх. д. / 55.7399° пн. ш. 37.5344° сх. д. / 55.7399; 37.5344 (Кутузовська)
Студентська 7 листопада 1958 0 наземна, відкрита 55°44′20″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 55.7388° пн. ш. 37.5483° сх. д. / 55.7388; 37.5483 (Студентська)
Міжнародна 30 серпня 2006 Діловий центр
Тестовська
Тестовська
−25 колонно-стінова глибокого закладення трисклепінна 55°44′54″ пн. ш. 37°32′02″ сх. д. / 55.7483° пн. ш. 37.5339° сх. д. / 55.7483; 37.5339 (Міжнародна)
Виставкова 10 вересня 2005 Діловий центр
Діловий центр
Тестовська
−25 колонна глибокого закладення трипрогінна 55°45′00″ пн. ш. 37°32′28″ сх. д. / 55.749976° пн. ш. 37.541074° сх. д. / 55.749976; 37.541074 (Виставкова)
Київська 20 березня 1937 Київська
Київська
−8,7 колонна мілкого закладення трипрогінна 55°44′37″ пн. ш. 37°33′56″ сх. д. / 55.7436° пн. ш. 37.5655° сх. д. / 55.7436; 37.5655 (Київська (Філівська лінія))
Смоленська 15 травня 1935 −8 колонна мілкого закладення трипрогінна 55°44′56″ пн. ш. 37°34′57″ сх. д. / 55.7488° пн. ш. 37.5825° сх. д. / 55.7488; 37.5825 (Смоленська (Філівська лінія))
Арбатська 15 травня 1935 −8 колонна мілкого закладення трипрогінна 55°45′06″ пн. ш. 37°36′03″ сх. д. / 55.7518° пн. ш. 37.6007° сх. д. / 55.7518; 37.6007 (Арбатська (Філівська лінія))
Олександрівський сад 15 травня 1935 Бібліотека імені Леніна
Арбатська
Боровицька[4]
−7 колонна мілкого закладення чоторипрогінна 55°45′09″ пн. ш. 37°36′32″ сх. д. / 55.752433° пн. ш. 37.608790° сх. д. / 55.752433; 37.608790 (Олександрівський сад)

Депо та рухомий склад[ред. | ред. код]

Депо, що обслуговували лінію[ред. | ред. код]

Депо роки обслуговування
«Ізмайлово» 1958—1962
«Філі» з 1962

Кількість вагонів у потягах[ред. | ред. код]

Кількість вагонів Роки
4 1958—1974
6 1973—2009, з 2011
4 (типу «Русич») з 2005

На 2010 рік, на лінії використовується близько 220 вагонів[5]

Типи вагонів, які використовуються на лінії[ред. | ред. код]

Тип вагонів Роки
А, Ам, Б, Бм 1935 — 1953
В4 1958 — 1966
Д 1961 — 1992
Е 1986 — 2007
Ем-508, Ем-509, Еж, Еж1 1986—2009
81-740А/741А 2005 — 2006
81-740.1/741.1 з 2005
81-717/714 з 2011

Технічні подробиці[ред. | ред. код]

Система сигналізації: автоблокування з автостопами і захисними ділянками.

Перспективи[ред. | ред. код]

Від відкритої 30 серпня 2006 «Міжнародної» планується продовжити лінію до Західного Річкового Порта.

Є заділ під пряму пересадку зі станції «Олександрівський сад» на станцію «Боровицька».

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Всі три станції московського метро, ​​платформи яких розташовані на дузі, знаходяться на Філівській лінії — це «Міжнародна», «Олександрівський сад» і «Кутузовська». На всіх інших станціях московського метрополітену платформи прямі.
  • Два найкоротших перегони в московському метро також розташовані на Філівській лінії: між станціями «Виставкова» і «Міжнародна», і «Олександрівський сад» і «Арбатська».
  • Як, втім, і найкоротші станції (якщо не вважати Бутовської лінії).
  • Найдовша наземна дистанція «Філі» — «Кунцевська».
  • Найбільший ухил в московському метро знаходиться на перегоні Київська — Виставкова і становить 51 тисячну.
  • На жодній кінцевої немає повноцінних оборотних тупиків.
  • Лінія з «багатою» історією ділянок: ділянка «Олександрівський сад» — «Київська» спочатку належала Сокольницькій лінії (перша черга Московського метрополітену), потім Арбатсько-Покровській (Друга черга), потім 5 років взагалі не експлуатувалася, і тільки з 1958 року експлуатувалася, але вже у складі новоствореної Філівської лінії. Інша колишня дистанція лінії — «Кунцевська» — «Крилатське» в 2008 році увійшла до складу Арбатсько-Покровської лінії.
  • Єдина лінія, на якій є платформа, яка працює за розкладом (друга платформа станції «Олександрівський сад»)
  • Єдина, на початок ХХІ сторіччя, у московському метрополітені лінія з вилковим рухом (через це у свій час виникали перебої у русі)
  • Єдина лінія, де майже у всіх тунелях включено освітлення.
  • Єдина лінія, яка складається з одного радіуса, при цьому не планується будувати другий протилежний через складність трасування, бо лінія впирається в Кремль (у 1930-х такий радіус планувався. Лінія мала будуватися мілким закладенням).

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філівська лінія

  1. http://russos.ru/img/metro/arbatskaya-fl/arbatskaya-fl-43.jpg
  2. У Москві відкрилася нова станція метро «Строгіно» (російською) . РБК. 7 січня 2008. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 27 березня 2009. (рос.)
  3. Глибина закладання станцій метро. stroi.mos.ru. Комплекс містобудівної політики та будівництва міста Москви. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2018.
  4. Показано загальний склад пересадного вузла. Прямої пересадки між лініями 4 та 9 немає
  5. Наумов М. С. Под семью холмами. Прошлое и настоящее Московского метро. — М.: АНО НИЦ «Москвоведение», 2010. С. 448. ISBN 978-5-7853-1341-5

Посилання[ред. | ред. код]