Кам'яний папір
Кам'яний папір (також біопластичний папір, мінеральний папір або насиченим мінеральним папером) — міцний та довговічний подібний до паперу матеріал, виготовлений із карбонату кальцію, скріпленого поліетиленом високої щільності (ПВЩ). Має багато застосувань, таких, як і папір на основі целюлози[1][2].
Властивості[ред. | ред. код]
Кам'яний папір має щільність 1,0-1,6 г/см 3, що дорівнює або трохи вища, ніж у звичайного паперу, а його текстура нагадує зовнішню оболонку вареного яйця. Він не піддається біологічному розкладанню або компостуванню, але є фоторозкладним за відповідних умов[3]. Складається приблизно з 80 % карбонату кальцію, 18 % ПВЩ і 2 % запатентованого покриття[4].
Завдяки виготовленню не з целюлозних волокон, кам'яний папір може мати гладкішу поверхню, ніж більшість традиційних виробів, усуваючи потребу в додатковому покритті або ламінуванні[5]. Карбонат кальцію видобувається в кар'єрах або осаджується з вапняку[4]. У виробництві кам'яного паперу не використовуються кислоти та відбілювачі[6]. Його можна переробити на новий кам'яний папір, але лише за умови окремого збирання[7][6].
Кам'яний папір придатний для використання зі струменевими або твердочорнильними[en] принтерами (наприклад, офсетними, високими, глибокими, флексографічними), але погано реагує на дуже високотемпературні лазерні принтери[8][9].
Сталий розвиток[ред. | ред. код]
Проведено порівняння між кам'яним і традиційним папером для книгодрукування в Європі[10]. Якби кам'яний папір замінив у Європі поліграфічний матеріал із покриттям та без покриття, це потенційно могло б зменшити викиди CO₂ на 25—62 %, споживання води на 89—99,2 % і використання деревини на 100 % у порівнянні з поточним споживанням, коли переважає традиційний папір[4][11]. Екологічні переваги кам'яного паперу порівняно з переробленим папером значно менші[4][12][13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stone Paper carbonate with a plastic resin as a binder. It is found on the global market, available - [PDF Document]. vdocument.in (англ.). Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Journalist with a focus on solutions introduces stone paper. FOX40 (амер.). 20 квітня 2021. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- ↑ Chu, Cancy; Nel, Petronella (2019). Characterisation and deterioration of mineral papers. Aiccm Bulletin. 40: 37—49. doi:10.1080/10344233.2019.1672951.
- ↑ а б в г Bliss (23 квітня 2020). The Sustainability of Stone Paper Products in European Book Paper. Pebble Printing Group (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Stone Paper – The Facts Explained. Two Sides (en-GB) . 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ а б Palladino, «This Paper Is Made From minerals, But It Isn't Exactly Eco-Friendly» [Архівовано 6 червня 2022 у Wayback Machine.], WIRED, 2013
- ↑ «Stone Paper products, Not as Recyclable as You Might Think» [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.], Waimakariri District Council, 2018
- ↑ Paper Made From Minerals. Kampier.com. 30 листопада 2005. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
- ↑ Stone Paper® Partners With Health Industry Leaders in Mask Production Around the World. PRWeb. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Jonathan, Tame. Two Sides Campaign Update, Europe, Q1 2020 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2022. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Stone Paper Market Size to Grow by USD 1.83 bn from 2020 to 2025| 17000+ Technavio Research Reports. finance.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Stone Paper Introduces New Repurposing Technology In Mineral Paper. TrendingNG | Latest local and international news, politics, sports, education and entertainment (амер.). 6 серпня 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 листопада 2021.
- ↑ Stone Paper® Introduces New Repurposing Technology to Aid in an Environmentally Restorative Future | ManufacturingTomorrow. manufacturingtomorrow.com (амер.). Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 8 листопада 2021.
| |||||||||||||||||||||||