Кулькова ручка

Чотири кулькові ручки синього, червоного, чорного та зеленого кольорів виробництва Bic

Кінчик кулькової ручки, збільшено

Ку́лькова ру́чка — ручка, в якій міститься трубочка (стрижень) заповнений спеціальним віскозним чорнилом, яке ще називають пастою, в стрижень вставлена пишуча голівка з маленькою кулькою на кінці. Кулька виготовлена з металу і має діаметр від 0,7 до 1,2 мм, при терті об поверхню, по якій пишуть, обертається, зі сторони стержня обволікається чорнилом, і при проведенні по поверхні залишає лінію.

Це найдешевші, досить надійні і прості, а тому найпоширеніші, найпопулярніші інструменти для писання, які практично витіснили чорнильні авторучки.

Історія

Принцип дії ручки був запатентований в 1888 році в США Джоном Лаудом.

В сучасному вигляді кулькова ручка винайдена угорським газетним редактором Ласло Біро (угор. László József Bíró) 1940 р. Він, втікаючи від переслідувань нацистів, емігрував до Аргентини. Такі ручки називають в його честь «біроме».

Спочатку кулькові ручки призначались для Королівських військово-повітряних сил Великобританії, оскільки звичайні чорнильні авторучки не функціонували в літаках на значній висоті.

Кулькова ручка німецької фірми «Schneider» ([1]) в розкладеному і складеному вигляді.

Є два типи кулькових ручок — одноразові та зі змінним стрижнем.

Джерела

• Історія кулькової ручки(англ.).
• [2](англ.)

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.