Ісайя Кам'янчанин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісайя Кам'янчанин
Народився 16 століття
Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита
Помер не раніше 1592
Ростов
Діяльність перекладач, письменник
Конфесія православ'я

Іса́йя Кам'янча́нин (перша половина 16 століття, Кам'янець-Подільський — після 1592, ймовірно м. Ростов, тепер Ярославської області Росії) — український культурно-освітній діяч, письменник і перекладач.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Світське ім'я — Яким, Іоаким. Високоосвічена людина. У Кам'янці-Подільському Якима, за його ж словами, «навчено святим книгам першого закону Господнього та другого, святим догматам і благочестивому богослов'ю та священній філософії».

Деякий час жив у Молдавії, де у Кипріановому монастирі прийняв чернецтво. Повернувшись в Україну, жив у Києво-Печерській лаврі. Потім перебрався до Вільна, де активно включився в діяльність літературно-культурного гуртка. 1561 року виїхав до Москви в пошуках слов'янських книг для видання та поширення їх в Україні та Литві. Кам'янчанина звинувачено у єресі і заслано до Вологди, потім до Ростова. Звідти надсилав «на волю», зокрема цареві, листи-послання, що набули широкого розголосу в Росії, Білорусі, Україні.

1582 року цар помилував Кам'янчанина, але на батьківщину не відпустив.

Літературна спадщина[ред. | ред. код]

Ім'я Ісайї в науковий обіг увів російський історик літератури Дмитро Абрамович, який 1913 року в Петербурзі опублікував усі відомі твори Ісайї та розвідку про нього. Рецензією на цю публікацію в українознавчому науковому часопису «Україна» (книга 1 за 1914 рік) відгукнувся Іван Огієнко. Потім ще не раз, зокрема в працях «Українська культура» (1918), «Історія українського друкарства» (1925), він високо поцінує Ісайїну діяльність і творчість.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

16 вересня 1993 року в Кам'янці-Подільському одну з вулиць міста перейменовано на вулицю Ісайї Кам'янчанина.

2000 року побачив світ роман Миколи Мачківського «Чорний дяк», який у художній формі розповідає про життя Ісайї Кам'янчанина.

Публікація творів[ред. | ред. код]

  • Описание церковно-славянских и русских рукописных сборников императорской Публичной библиотеки / Составлено А. Ф. Бычковым. — Санкт-Петербург, 1882. — Часть первая. — С. 143—144.
  • Из рукописей Е. В. Барсова. 1. Путешествие киевского иеродиакона Иоакима в Москву за книгами и представление его царю Грозному в присутствии боярской думы в 1582 году // Чтения в Обществе истории и древностей российских при Московском университете / Повременное издание под заведыванием Е. В. Барсова. — Москва, 1883. — Книга 1. — Отд. 5. — Смесь. — С. 1—3.
  • Сырку П. А. Из истории сношений русских с румынами // Известия отделения русского языка и словесности императорской Академии наук. — Т. 1. — Книга 3. — Санкт-Петербург, 1896. — С. 497—500, 519—542.
  • Краткие известия о Максиме Греке. 1. Приписываемое диакону Исаии с Каменца-Подольского // Белокуров Сергей. О библиотеке Московских государей в XVI столетии. — Москва, 1898. — Приложения. — С. III—VI.
  • Абрамович Д. К литературной деятельности мниха камянчанина Исайи. — Санкт-Петербург, 1913. — (Памятники древней письменности и искусства, том 181).

Література[ред. | ред. код]

  • Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. — Т. 1. — Казань, 1914. — С. 8—11.
  • Український письменники: Біобібліографічний словник. — К., 1960. — Т. 1. — С. 358.
  • Письменники Хмельниччини: Бібліографічний покажчик. — Хмельницький, 1989. — С. 20.
  • Колосова В. Кам'янчанин Ісайя // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 392.
  • Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 31.
  • Ісайя Кам'янчанин // Завальнюк О., Комарницький О. Минуле і сучасне Кам'янця-Подільського. — Випуск 1. — Кам'янець-Подільський, 2003. — С. 18-20.
  • Абрамович Д. К литературной деятельности мниха Камянчанина Исайи // Памятники древней письменности и искусства. — Выпуск 181. — СПБ, 1913.
  • Колосова В. Ісайя Кам'янчанин у світлі російсько-українсько-білоруських культурних зв'язків другої пололини XVI ст. // Прогресивна суспільно-політична думка в боротьбі проти феодальної реакції та католицько-уніатської експансії на Україні: Тези республіканської науково-теоретичної конференції 20-22.4 1988. — Львів, 1988.
  • Колосова Вікторія. Ісайя з Кам'янця і Андрій Курбський. До полеміки з Едвардом Кінаном (США) // Наука і культура. Україна. Щорічник АН УРСР. — Вип. 24. — К., 1990. — С. 182—188.
  • Бабишин С. Ісай Кам'янчанин та Іван Грозний // Радянське Поділля. — 1990. — 8 травня.
  • Сис Т. Нове про Ісайю: Орбіта краєзнавця // Прапор Жовтня. — 1991. — 31 січня. — С. 4.
  • Возняк М. С. Історія української літератури. — Книга 1. — Львів, 1992. — С. 391-393.
  • Ісайя Кам'янчанин: Їх іменами названі вулиці міста / Рубрику веде історик Ігор Данілов // Край Кам'янецький. — 1993. — 18 серпня. — С. 3.
  • Мацько Віталій. Ісайя Кам'янчанин — зачинатель полемічної літератури [вступне слово і переклад творів] // Листя древнього древа. - Хмельницький, 1996. — С.5-10.
  • Будзей Олег. Ісайя Кам'янчанин: Ім'я на мапі міста // Подолянин (Кам'янець-Подільський). — 2002. — 1 березня. — С. 5.
  • Мачківський Микола. Чорний дяк: Роман. — Хмельницький: Поділля, 2000. — 328 с. — (Серія «Духовні витоки Поділля»).
  • Юзефович Л. А. Миссия Исайи (1561 г.) и Остафий Волович // Советское славяноведение. — 1975. — № 2. — С. 73—81.
  • Синицына Н. В. Исайя Каменец-Подольский и Максим Грек (Из истории культуры второй половины XVI в.) // Литература и искусство в системе культуры. — Москва, 1988. — С. 195—208.

Електронні джерела[ред. | ред. код]