Катериненський собор (Херсон)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свято-Катериненський (Спаський) собор
Свято-Катериненський (Спаський) собор у Херсоні.jpg
Свято-Катериненський (Спаський) собор у Херсоні
Розташування Україна Україна, Херсон
Координати 46°38′20″ пн. ш. 32°37′31″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62528° сх. д. / 46.63889; 32.62528
Стиль класицизм
Належність УПЦ МП
Адреса вул. Перекопська, 13, Херсон, 73000

Свя́то-Катери́ненський (Спа́ський) собо́р — православний (УПЦ МП) храм у Херсоні, визначна пам'ятка архітектури міста. Перший херсонський кам'яний храм (освячений у 1786 році).

Опис[ред.ред. код]

Херсонський Свято-Катериненський (Спаський) собор є визначною пам'яткою класицизму (т.зв. російського класицизму).

Західний (центральний) фасад

Храм — хрещатий у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера — тут розміщено центральний вхід до собору. Споруду виконано з місцевого матеріалу — пісковику, що підкреслює урочисту монументальність споруди. Північний і південний фасади собору мають виступи-крила, що оформлені так само, як і західний фасад, трикутними фронтонами. Зі сходу собор закінчується напівкруглою апсидою і приміщеннями ризниці та дияконника.

Оформлення фасадів собору витримано в найкращих традиціях класицизму: пілястровий ордер тут поєднується з горизонтальним рустом, що йде площиною стін основного об'єму й апсиди. Їм контрастують суворі, трохи подовжених пропорцій прямокутні вікна, напівовальні ніші зі скульптурними фігурами та круглими вікнами над ними. Інтер'єр собору завдяки зрізаним кутам підкупольних стовпів, м'яким лініям попружних арок і віконних отворів, що переходять в овальні форми, виглядає достатньо світлим.

Історія Храму[ред.ред. код]

Свято-Катериненський собор був побудований на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви, і освячений 17 травня 1786 року.

Перший камінь в основу заложилили в серпні 1781 р.

За рік, під час перебування в Херсоні, його відвідала російська імператриця Катерина II. Вона дала храму другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду був виконаний напис: «Рятівникові роду людського Катерина II присвячує».

Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі під долівкою, біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкин-Таврійський.

Перша дзвіниця собору була дерев'яною і відповідала стилю раннього класицизму, як і сам собор. До 1800 року за проектом І. Є. Старова була побудована монументальна кам'яна дзвіниця, яка за два роки потому постраждала під час землетрусу, і її довелося розібрати. Поряд з нею в 1806 році була зведена тимчасова дерев'яна, яка служила до закінчення будівництва нової кам'яної дзвіниці, що існує й понині.

У 1930-х роках храм був закритий, а інтер'єр — знищений. Реставрацією собору займалася Тамара Гусельникова.

У теперішній час Катериненський собор знаходиться у віданні Української православної церкви Херсонської єпархії Московського патріархату.

Пантеон в храмі[ред.ред. код]

Пантеон Херсонської фортеці в Свято-Катериненському соборі включає захоронення решток наступних персоналій:

  • Фельдмаршал, князь Потьомкин-Таврійський Григорій Олександрович (1739–1791)
  • Інженер-полковник Корсаков Микола Іванович (1749–1788)
  • Генерал-майор Максимович П. С. (?-1788)
  • Генерал-майор Синельников Іван Максимович (1741–1788)
  • Генерал-майор, князь Волконський Сергій Аврамович (?-1788)
  • Полковник Мартинов Петро Дмитрович, (1767–1788)
  • Бригадир Горич-Большой Іван Петрович (?-1788)
  • Полковник Меллер-Закомельський Карл Іванович (?-1788)
  • Генерал-аншеф, барон Меллер-Закомельський Іван Іванович (1725–1790)
  • Генерал-поручик, принц Вюртемберг-Штуттгартський Олександр-Карл (?-1791)
  • Невідомий генерал Кримської війни
  • Генерал-майор Богачевич Кипріан Климентьєвич (1834–1908)
  • Коник Василь Опанасович (1840–1911) та Коник Іван.
  • Молдавський князь Россете Еммануїл (?-1794)

Посилання[ред.ред. код]