Кашкадамов Борис Павлович
| Борис Павлович Кашкадамов | |
|---|---|
 | |
| Народився |
24 травня 1906 Липовка, Смоленська губернія, Російська імперія |
| Помер |
28 квітня 1998 (91 рік) Львів, Україна |
| Громадянство |
 СРСР, Україна |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | виробництво автобусів ЛАЗ |
| Відомий завдяки | конструктор автобусів |
| Alma mater | Харківський політехнічний інститут |
| Посада | директор Львівський автобусний завод |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Замора Марта Федорівна |
| Нагороди |
  |
Борис Павлович Кашкадамов (*24 травня 1906, Липовка Смоленської губернії – †28 квітня 1998, Львів) - інженер-автомобіліст, конструктор, засновник і директор Львівського автобусного заводу ЛАЗ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився в маєтку Липовка Смоленської губернії. Родина належала до російського „столбового дворянства”. Вступив до Московського кадетського корпусу, де навчався до початку Громадянської війни. Втікаючи від червоного терору, з сім’єю переїхав спочатку до Києва, а потім до Маріуполя. З чотирнадцяти років почав працювати – розсильним, наймитом в колгоспі, згодом, після закінчення курсів, землеміром. У 1930-х рр. вступає на навчання до Харківського політехнічного інституту, після закінчення якого працює на Харківському тракторному заводі.
Воєнні роки[ред. | ред. код]
З початком Німецько-радянської війни був мобілізований до армії, брав участь у боях під Сталінградом та в Берлінській операції. По закінченні війни проходив службу начальником Стаціонарних авторемонтних майстерень в Харкові. Після демобілізації в кінці 1940-х рр. переїхав до дружини у Львів.
В автомобільній промисловості[ред. | ред. код]
Працював головним інженером на Львівському велосипедному заводі, головним інженером на Львівсільмаші, з 1953 року – директором Львівського автокранового заводу. За його ініціативи на заводі була розроблена найбільш прогресивна в тодішньому Радянському Союзі модель автобуса, після чого завод був перейменований на Львівський автобусний завод (ЛАЗ) та став провідним підприємством СРСР з випуску автобусів. Очолював завод до 1966 року, коли, через тертя з ЦК Компартії України, був вимушений піти з заводу, очоливши Головне союзне конструкторське бюро з автобусів (згодом Всесоюзний конструкторсько-експериментальний інститут автобусобудування, ВКЕІ). Від 1972 року на пенсії, однак ще довгі роки продовжував працювати на ЛАЗі інженером з професійної освіти.
Похований на полі № 1 Сихівського цвинтаря у Львові.
Заслуги[ред. | ред. код]
За роки роботи Бориса Кашкадамова автобуси ЛАЗ двічі (1967 та 1969) завойовували Гран-Прі на автобусних салонах в Ніцці (Франція)[1], 1958 року автобус ЛАЗ отримав диплом та золоту медаль на виставці в Брюсселі[2]. У Львові було збудовано завод гідромеханічних коробок передач, львівські автобуси стали основним перевізником пасажирів у Радянському Союзі.
Автор низки винаходів та патентів в галузі автобусобудування, в тому числі, - патент на промисловий винахід Республіки Італія №877259 (Низькопідлоговий автобус, 15 жовтня 1970); багаторічний голова Державної Екзаменаційної Комісії з автомобілебудування Львівського політехнічного інституту, кавалер численних орденів і медалей.
Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденами Жовтневої Революції (5 квітня 1971), Трудового Червоного Прапора (22 серпня 1966), медалями, в тому числі, – медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (27 серпня 1945), «За взяття Берліна» (12 липня 1946), «За успіхи в народному господарстві СРСР» (14 березня 1960, мала золота медаль ВДНГ), «За успіхи в народному господарстві СРСР» (26 квітня 1961, велика срібна медаль ВДНГ), Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (26 жовтня 1956).
Родина[ред. | ред. код]
Дружина – Марта Замора – доцент Львівського Політехнічного Інституту, письменниця. Діти – Володимир Кашкадамов, військовослужбовець, полковник, Софія Кашкадамова, інженер, Наталя Кашкадамова, музикознавець, професор Львівської музичної академії, Павло Кашкадамов, бізнесмен, активний діяч Ротарі Інтернешнл.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Made in Lviv: коли ЛАЗ був кращим європейським автобусом - Auto24. 24 Канал. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023.
- ↑ http://smena-online.ru/stories/avtobus-vo-vsekh-izmereniyakh
Джерела. Література[ред. | ред. код]
- Кашкадамов П. Кашкадамов Борис. Енциклопедія Львова. Том 3. Львів:Літопис,2010. С.171. ISBN 978-966-7007-99-7
- Крайник Л.В. Кашкадамов Борис Павлович. Енциклопедія сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11461 [Архівовано 15 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Гуринович В. Автобус во всех измерениях. Смена. № 1288. Январь 1981. http://smena-online.ru/stories/avtobus-vo-vsekh-izmereniyakh
Посилання[ред. | ред. код]
- #cite_note-lazawards-4 Львівський автобусний завод
- Автобус ЛАЗ-695 [Архівовано 26 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- ГСКБ – Головное союзное конструкторское бюро по автобусам [Архівовано 27 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- ЛАЗ «Україна 67»: нереалізована мрія [Архівовано 19 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Львівський футуризм: як виглядав неймовірний ЛАЗ [Архівовано 30 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
