Флора кишечника
Флора (мікрофлора) кише́чника — мікроорганізми, що звичайно живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори.
Тіло людини складається в середньому з близько 1013 клітин та містить приблизно в 10 разів більше мікроорганізмів в своєму кишечнику [1][2][3][4][5]. Бактерії складають переважну більшість флори в прямій кишці [5] і до 60 % маси фекалій [6]. Десь між 300 [6] і 1000 [3] різних видів живуть в кишечнику, за більшістю оцінок у близько 500 [7][4]. Проте, ймовірно, що 99 % бактерій належать до 30-40 видів [8]. Дріжджі також складають частину флори кишечнику, але про їх активність відомо мало.
Зміст |
Значення для організму [ред.]
Дослідження свідчать, що стосунки між кишечником і флорою не є просто коменсалізмом, (тобто нешкідливим співіснуванням), але скоріше формою мутуалізму, тобто взаємовигідними відносинами [3]. Хоча люди можуть вижити і без флори кишечника [4], мікроорганізми виконують для хазяїна низку корисних функцій, наприклад анаеробне травлення невикористаного матеріалу, щоб забезпечити себе енергією, тренування імунної системи, і запобігання зростанню шкідливих видів [2]. Проте, флора кишечнику не завжди винятково корисна, вважається, що деякі мікроорґанізми в певних випадках можуть спричиняти хвороби.
В нормі надмірному росту бактерій у тонкій кишці перешкоджають:
- нормальна секреція соляної кислоти (попереджує розмноження бактерій у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту);
- плеоцекальний клапан (попереджує надходження бактерій з товстої кишки в тонку);
- нормальна пропульсивна моторика тонкої кишки (попереджує застій кишкового вмісту).
Біфідо- та лактобактерії мають виражену антагоністичну активність у відношенні патогенних бактерій, регулюють кількісний та якісний склад кишкової мікрофлори у нормі, затримують зростання та розмноження у ньому патогенних та умовно-патогенних мікробів.
Кишкові сапрофіти у порівнянні з патогенними бактеріями, містять велику кількість ферментів, розмножуються більш активно, тому легше утилізують поживні речовини та кисень. Вони виробляють різноманітні бактерицидні та бактеріостатичні речовини, у тому числі антибіотикоподібні.
Мікроорганізми [ред.]
Види бактерій у кишечнику:
У шлунку в нормі за рахунок кислого середовища кількість мікробів незначна (лактобацили, стрептококи, сарцини). Дванадцятипала кишка та проксимальний відділ тонкої кишки в здорових людей стерильні за рахунок наявності в них агресивних травних ферментів. У дистальній частині тонкої кишки у 1 мл вмісту нараховується 107-108 мікробів, у рівній кількості аеробів та анаеробів. У 1 мл вмісту дистального відділу товстої кишки знаходиться 109-1012 мікробів біля 400 видів. Найбільша щільність обсіменіння спостерігається у прямій кишці. Мікрофлора калу є фактично флорою дистального відділу товстої кишки.
У нормі більше 95 % мікрофлори калу складають анаероби: біфідобактерії та бактероїди. Аеробна флора представлена (за частотою виділення та кількості) кишковою паличкою, лактобацилами, ентерококом. Рідше у незначній кількості виявляють стафілококи, стрептококи, клебсієли, протей, клостридії, дріжджоподібні гриби.
Усі мікроорганізми, що у нормі заселюють товсту кишку, ділять на три групи:
- основну (біфідобактерії та бактероїди),
- супутню (молочнокислі бактерії та штами кишкової палички, ентерококи)
- остаточну (стафілококи, гриби, протей).
Див. також [ред.]
Виноски [ред.]
- ↑ Björkstén B, Sepp E, Julge K, Voor T, and Mikelsaar M. 2001. Allergy development and the intestinal microflora during the first year of life. Journal of Allergy and Clinical Immunology, Volume 108, Issue 4, Pages 516—520. Abstract available.
- ↑ а б Guarner F and Malagelada JR. 2003b. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512—519. Abstract available
- ↑ а б в Sears CL. 2005. A dynamic partnership: Celebrating our gut flora. Anaerobe, Volume 11, Issue 5, Pages 247—251.
- ↑ а б в Steinhoff U. 2005. Who controls the crowd? New findings and old questions about the intestinal microflora. Immunology Letters, Volume 99, Issue 1, 15 June , Pages 12-16.
- ↑ а б University of Glasgow. 2005. The normal gut flora. Available through web archive. Accessed December 26, 2006
- ↑ а б Guarner F and Malagelada JR. 2003. Gut flora in health and disease. The Lancet, Volume 361, Issue 9356, 8 February 2003, Pages 512-519. PMID 12583961. Accessed September 15, 2007
- ↑ Gibson RG. 2004. Fibre and effects on probiotics (the prebiotic concept). Clinical Nutrition Supplements, Volume 1, Issue 2, Pages 25-31.
- ↑ Beaugerie L and Petit JC. 2004. Antibiotic-associated diarrhoea. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology, Volume 18, Issue 2, Pages 337—352
