Клеомен III
Клеомен III (грец. Κλεομένης Γ', 261 до н. е. — 189 до н. е.) — цар Спарти в період від 235 до н. е. по 189 до. н. е.
Правліня [ред.]
Клеомен став царем під впливом своєї жінки Агіатіди, вдови Агіса III, сам походив з роду Агіадів. Він одразу взявся за реформи, які повинні були знищити глибоку ворожнечу між класами, підняти нижчі класи та відняти надлишок багатства у аристократії. Перш ніж він встиг привести у виконання ці плани, йому довелося вступити у боротьбу із зовнішніми ворогами — ахейцями, проти яких він 3 рази виступав у похід (228—226 до н. е.) та здобув дві великі перемоги, при Лікеї і у Мегалополі.
Повернувшись, Клеомен зробив переворот у Спарті: 4 з ефорів були вбиті, звання ефорів було знищено, земля поділена знову, більшість періеків отримала спартанське громадянство, так що стало 4 000 гоплітів.
Брата свого Евкліда Клеомен оголосив 2-м спартанський царем і вигнав тих, хто вороже поставився до реформ багатих спартанців. Союзу між Клеоменом та ахейцями перешкодила раптова хвороба царя, коли він оправився, війна спалахнула знову і учасником її став Антигон Досон.
У 222 до н. е. Антигон розбив Клеомена при Селласії і цар утік до Єгипту, але, не знайшовши тут допомоги, зробив невдалу спробу обурення, під час якої спартанці, не бажаючи здаватися, самі повбивали один одного. Мати і діти Клеомена та всі жінки спартанців були страчені за наказом Птолемея у 220 до н. е.
Джерела [ред.]
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
