Менелай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Менелай повертає Єлену

Менела́й (грец. Μενελαος) — лакедемонський цар, один з Атрідів, молодший брат Агамемнона, чоловік Єлени, батько Герміони й Мегапента.

В епосі Менелай — спартанський владар, його дружину Єлену викрав Паріс, що спричинило Троянську війну. Менелай поплив під Трою з 60 кораблями. Відзначався мужністю й хоробрістю, був серед тих героїв, які, заховавшись у дерев'яному коні, прорвалися до міста. Йому допомагали богині Афіна й Гера. У двобої здолав Паріса (якого від смерті врятувала Афродіта), хоробро боронив тіло вбитого Патрокла. Після захоплення Трої ахейцями разом з Єленою відплив на батьківщину, однак за велінням Зевса буря розкидала його кораблі, і він мусив протягом 8 років блукати біля Кіпру, Фінікії, Ефіопії, Єгипту й Лівії.

Кінець кінцем на острові Фарос він змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину. Менелай повернувся додому саме тоді, коли Орест ховав Клітемнестру й Егіста. Пізніші перекази доповнили міф про Менелая епізодом його зустрічі з Парісом у Дельфах до викрадення Єлени, а також розповіддю про перенесення Менелая (як зятя Зевса) живим до Елісію. Міф про Менелая широко використовували античні письменники. У мистецтві відома група «Менелай з тілом Патрокла».

Алегорично Менелай — зраджений чоловік.

Література[ред.ред. код]