Артеміда

Артеміда (Αρτεμις)
Артеміда Ефеська
Міфологія:	Давньогрецька
В інших культурах:	Анаїт, Діана
Місцевість:	Стародавня Греція
Заняття:	богиня полювання, богиня родючості, богиня жіночого цнотливості
Згадки:	Одна з найпопулярніших героїнь давньогрецького епосу
Батько:	Зевс
Мати:	Лето
Брати/сестри:	Аполлон
Атрибути:	Лук, стріли, олені, мисливський собака, і місяць
Зображення у Вікісховищі?

Артем́іда (грец. Αρτεμις) — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона, первісно шанована як богиня тваринного й рослинного світу. За пізнішими віруваннями, богиня мисливства, лісів і гір; її шанували також як богиню Місяця (ототожнюючи з Гекатою) і породіль.

Міфи

Артеміда випросила для себе у Зевса вічну цнотливість. 60 дев'ятилітніх океанід і 20 критських німф, що були її постійними супутницями в іграх і танцях. З ім'ям Артеміди пов'язані численні міфи: про чудесне народження божественних близнюків у Лето на острові Делос, обернення Актеона в оленя, вбивство Оріона, врятування Іфігенії тощо; спільно з Аполлоном богиня карала бундючних і зарозумілих людей (дивіться Ніоба, Тітій, Агамемнон та ін.). Розмаїтість міфів про Артеміду і велика кількість наймень богині свідчать про те, що в її образі поєднано кілька божеств. Артеміда називалась «Чиста» або «Осяйна»; атрибутами її, як усіх богів світла, були лук і стріли. Артеміді віддавали почесті в місцях культу Аполлона, зокрема на делоській горі Кінт (Артеміда Кінтія), у Дельфах, у Дідімі, де поряд з Аполлоном Далековлучним шанували й Далековлучну Артеміду. Як і Аполлон, вона заподіювала жінкам і дівчатам раптову смерть, насилала хвороби на людей і тварин, але й рятувала їх від смерті. Улюбленим місцем перебування Артеміди була гірська й лісиста Аркадія, де вона мала храми священних тварин і місця полювання. В Етолії їй був присвячений вепр, в Аркадії й Аттіці — ведмідь (жриці надягали ведмежі шкури й виконували культовий танець ведмедів), але в усій Греції вважали, що її улюбленицею була лань. Щороку навесні відбувались елафеболії — свята полювання на оленів, — на яких у жертву Артеміді приносили оленів або пироги у формі цих тварин. Артеміда була захисницею биків — Артеміда Тавропола. Співзвучність імення Тавропола із стародавньою назвою Криму наводить на думку, що зародки культу Артеміди слід шукати в Криму, однак свідченням грецького походження богині є написи мікенської доби, коли ще не було жодних зносин греків з Таврідою. Як богиня рослинності Артеміда була також божеством родючості. Цей культ передусім був поширений в Ефесі, де на честь богині споруджено відомий храм («сьоме чудо світу»), який пізніше спалив Герострат. Артеміда, шанована тут як мати-годувальниця, зображувалася з численними сосками. Як богиню родючості Артеміду вважали божеством дітонародження й іноді ототожнювали з Ілітією.

Артеміда вважалася покровителькою молоді (Артеміда Педотрофос, Артеміда Куротрофос). У Спарті до святині Артеміди-годувальниці приносили немовлят, супроводжуючи цю акцію танцями й бенкетами. В Іонії на свято апатурії в жертву Артеміді давали волосся дітей, а дівчата шанували її як богиню цнотливості і перед шлюбом офірували їй пасмо волосся, пояс або вбрання. Адметові, який забув перед шлюбом принести жертву Артеміді, вона послала в шлюбне ложе змію. Шанували її і як божество війни. У Спарті перед боєм у жертву Артеміді приносили козу, а в Афінах у вересні й жовтні щороку на відзначення перемоги в Марафонській битві офірували 500 кіз.

Спочатку в жертву Артеміді приносили людей; у Спарті існував звичай перед вівтарем Артеміди Ортії («Випрямленої», тобто перед старовинним її дерев'яним образом) до крові бити дітей. У Гомерівському епосі Артеміда з богині-володарки тварин перетворюється на богиню-покровительку полювання, що було улюбленою розвагою родової знаті. Оріон (варіант: Актеон) загинув тому, що намагався перемогти Артеміду в полюванні. В цей період Артеміда зображувалась у довгому жіночому вбранні або в пристосованому для полювання хітоні. Як правило, за плечима в неї був сагайдак, а в руках лук або смолоскип.

Культ

Мармуровий бюст Артеміди, який створив Кефісодот.

Культ Артеміди був поширений повсюдно, але особливо славився її храм в Ефесі в Малій Азії, де шанувалося зображення Артеміди «багатогрудої». Ефеський храм, де перебувала прославлена ​​багатогруда статуя богині-покровительки дітонародження, був одним із семи чудес світу. Саме його в 356 до н. е. спалив, бажаючи «прославитися», Герострат. Артеміда була покровителькою амазонок.

Жертви Артеміди

Приносить природну смерть жінкам (як Аполлон чоловікам), але може бути і кровожерливою, часто користуючись стрілами як знаряддям покарання. Серед її жертв також Мелеагр і Орест.

Жертви гніву Артеміди:

• Агамемнон. Богиня зажадала принести в жертву Іфігенію (за іншою версією міфу - врятована богинею).
• Адоніс. Наслала на нього кабана.
• Актеон. Перетворений на оленя і роздертий власними собаками.
• Алоади. Артеміда перетворилася на лань та пробіглася між ними і вони вбили один одного.
• Алфей. Закохався в Артеміду. Був перетворений на річку.
• Амфіон і його дочки. Вбиті стрілами.
• Аріадна. Вбита стрілами.
• Аталанта і Гіппомен. Перетворені у левів.
• Бротей. Кинувся у вогонь.
• Буфаг з Аркадії. Вражений стрілою.
• Гіппа (дочка Хірона), вона ж Меланіппові. Перетворена в кобил.
• Гратіон (гігант). Вбитий стрілою.
• Дріант з Танагри.
• Каллісто. За версією, вражена стрілою.
• Кенхрей. Випадково убитий нею.
• Короніда (дочка Флегія). Вбита за зраду Аполлонові.
• Лаодамія (дочка Беллерофонта).
• Лимон (син Тегеата). Вражений стрілою.
• Меланіпп і Комефо. Принесені в жертву Артеміді.
• Мера (дочка Прета). Вбита за втрату цноти.
• Ойней. Вона послала Калідонський вепра.
• Оріон. Вбитий Артемідою (версія).
• Тітій. Вбитий стрілами.
• Фалек. Тиран, його вбила левиця, послана Артемідою.
• Філоніда (вона ж Хіона). Убита стрілою.
• Фоант з Посідонії. На нього впала голова кабана.
• Ефімія.

Рим

У Римі Артеміда ототожнюється з місцевим божеством Діаною. На Діану переносяться всі функції грецької богині, і вона стає покровителькою полювання, дітонародження (Діана Люціна), захисницею деяких звірів. Храм Діани був на Авентинському пагорбі (Діана Авентіна). Її вважали також покровителькою рабів і плебеїв. У місті Аріції культ Діани супроводився кривавими жертвоприношеннями і її жерцем міг бути тільки раб.

Іконографія

Із скульптурних зображень Артеміди, які збереглись до нашого часу, найвідоміша луврська статуя Артеміди; статуї богині є також у музеях Мюнхена, Неаполя, Берліна тощо. Кілька погрудь Артеміди є в Ермітажі (одне з них, — можливо, копія роботи Праксітеля). Образ Діани надихав Тіціана, Веронезе, Рубенса, Рембрандта, Ф. Щедріна, Джованні Бокаччо, Генріха Гейне та ін.

Див. також

• 105 Артеміда - астероїд, названий на честь богині.

Література

• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
• Словник античної міфології