Клименко Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Володимирович Клименко
Ігор Володимирович Клименко
Ігор Володимирович Клименко
13-й Міністр внутрішніх справ України
Нині на посаді
На посаді з 7 лютого 2023
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Денис Монастирський
Голова Національної поліції України
25 вересня 2019 — 20 січня 2023
Попередник Сергій Князєв
Наступник Іван Вигівський
Народився 25 жовтня 1972(1972-10-25)[1] (51 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР[1]
Відомий як поліціянт
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Харківський військовий університет, ОНУ ім. І. І. Мечникова і Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Науковий ступінь доктор психологічних наук
Звання  Генерал поліції 1-го рангу
Нагороди
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

І́гор Володи́мирович Климе́нко (нар. 25 жовтня 1972, м. Київ, Україна) — міністр внутрішніх справ України, з 18 січня до 7 лютого 2023 — виконувач обов‘язків Міністра[2]; генерал поліції 1-го рангу (2021), доктор психологічних наук (2019), в минулому голова Національної Поліції України. Член РНБОУ з 11 лютого 2023 р.[3], входить до складу Ставки Верховного Головнокомандувача з 24 лютого 2022 р. (як Голова Національної поліції України[4], з 14 лютого 2023 р. — як Міністр внутрішніх справ України[5]).

Життєпис[ред. | ред. код]

  • Закінчив Харківський військовий університет (1994), Одеський університет, магістратуру Дніпропетровського університету МВС (2014).
  • З 1989 по 1994 — навчався у Харківському військовому університеті.
  • З 1994 по 1997 проходив службу на посаді начальника розрахунку ракетної бригади (в/ч А1667)
  • З 1998 по 2004 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах психолога, начальника відділення центру практичної психології УМВС в Харківській області, начальника центру практичної психології Департаменту кадрового забезпечення МВС України.
  • З 2011 перебував на посадах заступника, начальника управління інспекції з особового складу ДКЗ МВС України.
  • З грудня 2011 по березень 2014 — начальник управління професійної підготовки та освіти ДКЗ МВС України.
  • У жовтні 2013 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю «Юридична психологія»[6].
  • У 2014 закінчив магістратуру Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».
  • З 2014 — заступник начальника Департаменту кадрового забезпечення.
  • З 2015 по 2017 рік очолював Департамент кадрового забезпечення Національної поліції України.
  • З жовтня 2017 перебував на посаді заступника Голови Національної поліції України — начальника Департаменту кадрового забезпечення, а з березня 2018 — став заступником Голови Національної поліції України.
  • У 2019 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук на тему Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліціянтів за спеціальністю «Юридична психологія»[7].
  • З 25 вересня 2019 до 20 січня 2023 року — Голова Національної поліції України, його місце на цій посаді посів Іван Вигівський[8].
  • З 18 січня 2023 року — уряд призначив Ігоря Клименка заступником Міністра внутрішніх справ і поклав на нього виконання обов'язків Міністра внутрішніх справ після загибелі керівництва міністерства в авіакатастрофі в Броварах[2].
  • 7 лютого 2023 року ВРУ призначила Ігоря Володимировича Міністром внутрішніх справ України[9]

Миротворча діяльність[ред. | ред. код]

  • З грудня 2001 по березень 2002 — спеціальний співробітник Спеціального миротворчого центру при МВС України.
  • З березня 2002 по червень 2002 — проходив службу у складі оперативного взводу спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово, Югославія.

Звання[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук[13]
  • Взаємозв'язки життєстійкості та складових самоорганізації діяльності курсантів — майбутніх правоохоронців у контексті програми психологічного супроводу[14]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://prm.ua/golovoyu-natspolitsiyi-stav-igor-klimenko/
  2. а б Уряд призначив Клименка виконувачем обов’язків міністра внутрішніх справ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 січня 2023.
  3. Указ Президента України від 11 лютого 2023 року № 73/2023 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №77/2023 "Про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача".
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №77/2023 "Про зміни у складі Ставки Верховного Головнокомандувача".
  6. Каталоги | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. nbuv.gov.ua. Процитовано 5 лютого 2020.
  7. Клименко, І. В.; Klymenko, I. V.; Клименко, И. В. (2019). Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських : автореф. дис (other) . Архів оригіналу за 17 Жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  8. Замість Клименка. Призначено тимчасового главу Нацполіції. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 січня 2023.
  9. Ігор Клименко очолив МВС. Міністром вперше за 10 років став поліцейський, а не політик. BBC News Україна (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
  10. Указ Президента України від 14 жовтня 2017 року № 327/2017 «Про присвоєння спеціального звання»
  11. Указ Президента України від 23 серпня 2020 року № 350/2020 «Про присвоєння спеціальних звань»
  12. Указ Президента України від 24 серпня 2021 року № 431/2021 «Про присвоєння спеціальних звань»
  13. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 Жовтня 2021. Процитовано 6 Лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 Листопада 2018. Процитовано 6 Лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]