Климкович Ксенофонт Григорович
Климкович Ксенофонт Григорович | |
---|---|
Народився | 17 січня 1835 село Хотимир, тепер Івано-Франківської області |
Помер | 19 жовтня 1881 (46 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Діяльність | письменник |
Ксенофо́нт Григо́рович Климко́вич (псевд. і крипт. Іван Хмара, 17 січня 1835, Хотимир — 19 жовтня 1881, Львів) — український письменник, поет, перекладач, журналіст і співробітник галицьких видань 1860-х років.
Народився в Хотимирі Городенківського повіту (тепер Тлумацького району Івано-Франківської області), в сім'ї священика УГКЦ, який походив з кріпаків панів Ратиборських.
Навчався до 1852 в Станиславівській гімназії. Після цього перебував на урядовій службі, був дрібним чиновником у Станиславові (нині Івано-Франківськ).
З 1862 жив у Львові. У 1863—1865 видавав журнал «Мета», книжкову серію «Руська читальня», співпрацював у журналі «Вечерниці» та інших західноукраїнських періодичних виданнях. 1862 року став помічником редактора газети «Слово».
Його переклади з російської, польської, французької та чеської мов надруковано в семи книжках «Руської читальні», виданої у 1864—1865 роках.
1865 року видання «Мета» збанкрутувало. Климкович виїхав до Відня та у 1867 став заступником редактора і співредактором москвофільського журналу «Славянская заря».
1868 року він повертається до Львова та пориває з москвофілами. Протягом 1870—1872 років був редактором в часописі «Основа».
Багато зробив для популяризації Тараса Шевченка на Галичині, публікував його твори, був ініціатором відзначення ювілеїв поета, 1864 вперше видав поему «Сон». Збирав рукописні матеріали для випуску двотомника «Поезії Тараса Шевченка» (Львів,1867).
У літературі дебютував як поет під впливом письменників «Руської трійці».
Перші публікації-вірші «Сон», «Молодцеві», «До вітчизни» — з'явилися 1855 у газеті «Зоря галицька». У віршах звертався до історико-патріотичної тематики, фольклористичних мотивів. («Святославова долина», «Пропалий престол», обидва-1862; «На вічну пам'ять Тарасові», 1863), обстоював єдність Галичини з Наддніпрянською Україною («Великі роковини», 1863), закликав збирати народну творчість.
Друкувався у «Зорі галицькій» (1855), «Вечорницях», «Зорі», «Основі», «Русалці», інших виданнях.
Був ініціатором відзначення ювілеїв Тараса Шевченка.
Зібрані твори Климковича вперше вийшли в книзі «Твори Л. Глібова, К. Климковича, М. Шашкевича», Львів, 1911.
Помер 19 жовтня 1881 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 55.Нещодавно дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на місці похованні Ксенофонта Климковича .
Кс. Кл.
Переклав з російської мови роман «Чайковський» (1864) та повісті «Можебилиця» і «Так іноді люди женяться» Є. Гребінки (обидві 1863), комедію «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, цикл повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя (1865), повість «Вогняний змій» Панька Куліша; з польської — драму «Верховинці» Ю. Коженьовського; з англійської — кілька поезій з циклу «Єврейські мелодії» Дж. Байрона; з французької — п'єсу «Грушенків зять» (1866 ішла в Руському народному театрі у Львові), деякі твори Гомера, Й. В. Гете. Німецькою мовою переклав ряд поезій Т. Шевченка (поеми «Гайдамаки» і «Гамалія», вірші «Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині», «Якби ви знали, паничі» та ін.,усі-1880-81), оповідання «Два сини» Марка Вовчка (1873).
1879 року задумав здійснити видання Шевченка німецькою мовою.
- ↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393, 397. — ISBN 966-8955-00-5.
- Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 489.
- Цей день в історії[недоступне посилання з липня 2019]
- Ксенофонт Григорович Климкович [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- В. Гр. К. Ксенофонт Климкович (шкіц біографічний) // Зоря. — 1881. — № 23—24.