Шашкевич Маркіян Семенович
| Маркіян Семенович Шашкевич | |
 Маркіян Шашкевич |
|
| Дата народження: | 6 листопада 1811 |
|---|---|
| Місце народження: | Підлисся, Золочівського повіту в Галичині |
| Дата смерті: | 7 червня 1843 |
| Місце смерті: | Новосілки |
| Рід діяльності: | поет |
| Magnum opus: | Русалка Дністровая |
Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки) — український письменник, поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. У 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком по селах Львівщини, а саме у Гумниськах, Нестаничах і Новосілках.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів збірок авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
На думку Кирила Студзиньського, Маркіян Шашкевич був "першим русином в Галичині, який проникнувся ідеєю національності".
[ред.] Поетична спадщина
Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився в 1835 р. Не враховуючи декілька інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.
[ред.] Інші видання
У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).
[ред.] Смерть і похорон
Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р. тлінні останки його перенесено до Львова. 1911 р., у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.
[ред.] Посмертне вшанування
За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 р. в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 р. — поставлено бронзове погруддя Шашкевича.
У канадському місті Вінніпег в 1962 р. було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 р. видавав протягом 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 р. там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а в 170-річчя народження — іменем Шашкевича названо місцевий парк.
У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована Шашкевичівська комісія.
В 2003 р. ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.
[ред.] Маркіян Шашкевич на Заході
У 2007 р. з'явився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «...додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили».
У видання входять статті й доповіді на такі теми:
- Шашкевич на Заході
- Шашкевичева доба
- До біографії Шашкевича
- Роля Шашкевича
- Шашкевич і мова
- Шашкевич і фольклор
- Шашкевич у літературній критиці
- Культ Шашкевича
- Спомини
[ред.] Твори
- "Веснівка"[1]
- "О Наливайку"
- "Олена"
- "Руська мова"
- "Слово для чтителей руського язика"
- "Хмельницького обступлєніє Львова"
- "Ярослав"
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Цвітка дрібная Молила неньку, Весну раненьку: "Нене рідная! Вволи ми волю - Дай мені долю, Щоб я зацвіла, Весь луг скрасила, Щоби я була, Як сонце, ясна, Як зоря, красна, Щоби-м згорнула Весь світ до себе!.." "Доню, голубко! Жаль мені тебе, Гарная любко; Бо вихор свисне, Мороз потисне, Буря загуде, - Краса змарніє, Личко зчорніє, Головоньку склониш, Листоньки зрониш, - Жаль серцю буде".
[ред.] Література
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Шашкевич Маркіян Семенович |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Я. Розумний (ред.), Маркіян Шашкевич на Заході, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.
- Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)
- Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906
- Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911
- Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912
- Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912
- Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943
- Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960
- Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961
- Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961
- Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962
- Гуменюк М., Кравченко Є. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962
- Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962
- Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965
- Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. — К., 1969
- Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972
- Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830—1848. — Kr., 1973
- Фаріон І. Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. — Л.: Свічадо, 2007. — 136 с.
[ред.] Джерела
- http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=2049
- Біографія. Вірші, пісні, байки, проза, переклади, листи, статті
- «По місцях М. Шашкевича». (І. О. Денисюк, видавництво Львівського університету)
- Пробудитель галицької землі // Свобода (газета). 19 серпня 2011. С. 13.
- Будитель П'ємонту // Україна Молода. Номер 201 за 08.11.2011
 |
Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проекту, додавши їх у Вікіджерела. |
- Персоналії за алфавітом
- Письменники, чиї твори перебувають у суспільному надбанні
- Персоналії Ша
- Українські письменники
- Українські поети
- Священики УГКЦ
- Українські перекладачі
- Руська трійця
- Народились 6 листопада
- Народились 1811
- Померли 7 червня
- Померли 1843
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Випускники Бережанської гімназії
