Шашкевич Маркіян Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Маркіян Семенович Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Маркіян Шашкевич
Дата народження: 6 листопада 1811(1811-11-06)
Місце народження: Підлисся, Золочівського повіту в Галичині
Дата смерті: 7 червня 1843(1843-06-07) (31 рік)
Місце смерті: Новосілки
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Рід діяльності: поет,священик
Magnum opus: Русалка Дністровая

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич (*6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки) — західноукраїнський (галицький) пророк («Будитель»), письменник, поет — зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською в умовах того часу.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. Навчався в Бережанській гімназії, був вільним слухачем Львівського університету. У 1838 році закінчив Львівську духовну семінарію — і його призначено парафіяльним священиком у селах Львівщини: Гумниськах, Нестаничах і Новосілках.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка («Будителя») Західної України співмірне з Тарасом Шевченком («Кобзарем») як національним пророком всієї України.

Син - Шашкевич Володимир Маркіянович.

Поетична спадщина[ред.ред. код]

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився в 1835 р. Не враховуючи декількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за милою», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий». Надзвичайної поетичної (пророчої) сили є його «Псалми Русланові». В цілому поетична спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

Інші видання[ред.ред. код]

Могила Маркіяна Шашкевича на Личаківському цвинтарі у Львові.

У 1836 р. Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Яків Головацький видав «Читанку» Шашкевича для малих дітей (1850).

Смерть і похорон[ред.ред. код]

Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і його поховано в Новосілках. Слава його як Будителя (пророка) краєвої галицької і національної русько-української свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 р. тлінні останки його за масової участі населення Галичини перенесено до Львова на Личаківський цвинтар (поле № 3)[1]. Тим самим започатковано краєвий пантеон поховань найвизначніших західноукраїнських (галицьких) діячів. У червні 1906 року на могилі відкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле[2]. 1911  року, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника. Художник Іван Труш саме тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме… Цей портрет Шашкевича уважають за найбільш автентичний, а тому він належить — як і збережені екземпляри першого видання «Русалки Дністрової», як «Корона Руська-Данила Галицького» (місце знаходження якої також невідоме), два «руські» браслети (ці знаходяться в Угорському національному музеї) і прапори галицьких полків «Руської Ради» з 1848 р. — до найбільш дорогоцінних регалій Галичини.

Посмертне вшанування[ред.ред. код]

У 1911 році, в соті роковини від дня його народження, за ініціативою Братства ім. св. Миколая в Перемишлі та Українського педагогічного товариства засновано школу ім. Маркіяна Шашкевича. Того ж року на Білій Горі, що височіє над селом Підлисся, на кошти, що зібрав народ, було встановлено величний пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті, який символізує прагнення до сонця, правди, освіти, культури, прогресу. Висота пам'ятника становить 25 м.

Місце цього Хреста Шашкевича в Новосілках на «Білій горі» (цікаво, що навіть більше ніж його могила у Львові) з часом стала місцем масового краєвого паломництва (в першу неділю серпня кожного року), аналогічно як служить — у національному маштабі і цілий рік — могила Тараса Шевченка біля Канева.

Відкривалися і урочисто освячувалися отцю Маркіяну меморіальні дошки, переважно по церквах. Майже в кожній українській місцевості пройшли урочистості.[3].

В цей період в честь Маркіяна Шашкевича почали називати вулиці. У 1913 р. у Винниках було названо вулицю імені Маркіяна Шашкевича (тепер вул. Лесі Украінки). Це одна із перших вулиць в Украіні, яка була названа в честь Будителя України-Русі.[4].

За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 р. в Підліссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 р. — поставлено бронзове погруддя Шашкевича. За часів Незалежності України було відкрито музеї-садиби Маркіяна Шашкевича у селі Нестаничах, Радехівського району та в селі Новосілки Буського району, а також Музей отця Маркіяна Шашкевича у селі Деревня, Жовківського району, яким у 2012 р. рішенням виконкому Львівської облради надано звання «Народний музей».

У 1990 році поруч з вежею церкви Св. Духа на вулиці Коперника у Львові був відкритий пам'ятник Маркіяну Семеновичу Шашкевичу (автори пам'ятника скульптор Дмитро Крвавич та архітектор Михайло Федик). У 1993 році на площі Вічевій у Золочеві встановлено Пам'ятник Маркіяну Шашкевичу (автори скульптори — Дмитро Крвавич, Микола Посікіра; архітектор — Михайло Федик).

У канадському місті Вінніпег у 1962 р. було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 р. видавав протягом 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 р. там споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а на 170-річчя народження — іменем Шашкевича названо місцевий парк.

У 1991 році, після ІІ Шашкевичівських читань, у Львові сформована Шашкевичівська комісія. Того ж року Білокам'янецьку школу було перейменовано: рішенням виконкому Львівської обласної ради та присвоєно ім'я М. С. Шашкевича.

Рішенням сесії Бережанської міської ради №714 від 02.08.2001 року Маркіяну Шашкевичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Бережани».

В 2003 р. ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.

31 грудня 2013 року в Івано-Франківську відкрили перший у світі пам'ятник Руській Трійці. Серед постатей на пам'ятнику є, зокрема, і Маркіян Шашкевич[5].

Маркіян Шашкевич на Заході[ред.ред. код]

У 2007 р. з'явився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «…додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили».

У видання входять статті й доповіді на такі теми:

  • Шашкевич на Заході
  • Шашкевичева доба
  • До біографії Шашкевича
  • Роля Шашкевича
  • Шашкевич і мова
  • Шашкевич і фольклор
  • Шашкевич у літературній критиці
  • Культ Шашкевича
  • Спомини

Твори[ред.ред. код]

Байки[ред.ред. код]

Поезія[ред.ред. код]

Повні вірші[ред.ред. код]

Фрагменти[ред.ред. код]

Пісеньки і грачки діточії[ред.ред. код]

Альманах[ред.ред. код]

Переклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 46, 146, 147. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 177. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  3. .Байцар Андрій.Меморіальні дошки Винник http://vinnikiplus.in.ua/publ/21-1-0-724
  4. Байцар Андрій.Літопис Винник // Винниківський вісник №437-438, серпень 2013 р.
  5. В Івано-Франківську встановили пам’ятник «Руській трійці»

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
  • Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)
  • Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906
  • Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911
  • Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912
  • Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912
  • Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943
  • Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960
  • Шах С. О. Маркіян Шашкевич і галицьке відродження. — Париж-Мюнхен, 1961
  • Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961
  • Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962
  • Гуменюк М., Кравченко Є. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962
  • Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962
  • Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965
  • Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.-культ. діяльність. — К., 1969
  • Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972
  • Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830–1848. — Kraków, 1973 пол.
  • Фаріон І. Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. — Л.: Свічадо, 2007. — 136 с.
  • Розумний Я. (редактор). Маркіян Шашкевич на Заході. — Вінніпеґ: Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, 2007.
  • Сердунич Л. Маркіян Шашкевич — «будитель Галицької Руси», справжній просвітник української національної ідеї // ХІІ Всеукраїнська наукова історично-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи». — Івано-Франківськ. — 2011. — С.221 — 223.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

«Писання Маркіяна Шашкевича». Видав Михайло Возняк, У Львові 1912, 294 стор. (досі найповніше видання творів Будителя)