Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря
| Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря | |
|---|---|
 країни-члени ГЕЛКОМ | |
| Тип | міжурядова організація |
| Засновано | 9 квітня 1992 |
| Сфера | гідроекологія, Балтійське море і International environmental policyd |
| Країна |
 Фінляндія |
| Штаб-квартира | Гельсінкі (60°09′55″ пн. ш. 24°57′50″ сх. д. / 60.16547600002777330° пн. ш. 24.96392400002777734° сх. д.) |
| Вебсайт: helcom.fi | |
 | |
Комісія із захисту морського середовища Балтійського моря або Гельсінська комісія — ГЕЛКОМ (HELCOM — Baltic marine environment protection commission, Helsinki Commission) — міжурядова комісія, відповідальна за дотримання Гельсінської конвенції та сталий розвиток екологічної системи Балтійського моря.[1]
Історія створення[ред. | ред. код]
У 1974 році проблема забруднення Балтійського моря постала дуже гостро, тому країни, які мали вихід до моря підписали Конвенцію з захисту морського середовища району Балтійського моря[2], а в 1977 році утворили керівний орган Конвенції — Комісію з захисту морського середовища Балтійського моря або Гельсінську комісію.
У 1992 р. на геополітичному просторі відбувалися зміни, як наслідок, міжнародне екологічне та морське право теж зазнало змін. Виникла необхідність підписання нової Конвенції про захист морського середовища, морського дна та басейнів річок району Балтійського моря. Підписали Конвенцію усі країни, які мали вихід до Балтійського моря: Данія, Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Польща, Фінляндія, Швеція, Росія. І, відповідно, набули членства в Гельсінській комісії.
Комісія з захисту морського середовища Балтійського моря сприяє збереженню, поліпшенню стану екології довкілля та біосистеми Балтійського моря для того, щоб забезпечити безпечні умови для життєдіяльності людини та тварин, надати допомогу країнам-учасницям у соціально-економічному розвитку.
Функції[ред. | ред. код]
Функції ГЕЛКОМ полягають в наступному:
-ініцюювати підготовку спільних природоохоронних заходів, стратегічних планів розвитку для районів Балтійського моря
-контролювати дотримання санітарних і екологічних норм та правил державами-членами Комісії
-провадити оперативний моніторинг екологічної ситуації і ефективності вжитих заходів з охорони моря
-координувати проведення заходів з ліквідації аварій на морі та попередження їх виникнення
-співпрацювати з профільними організаціями з розробки спільних программ збереження, оздоровлення біосистеми моря та узбережжя
Діяльність[ред. | ред. код]
ГЕЛКОМ зосереджується на багатьох напрямках роботи, серед них:
Морське сміття
Відповідно до Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року[3], територія Балтійського моря відноситься до особливих районів, де суворо обмежуються зливи нафти та нафтовмісних сполук, скидання баластних вод з пасажирських суден.
Проблема морського сміття набуває загрозливих масштабів, бо негативно впливає на здоров'я людей, стан довкілля, призводить до погіршення умов життя морських тварин.
Ліквідування виливів
Починаючи з 1980 року, щороку проводиться спільні регіональні тренінги BALEX DELTA, які спрямовані на: підвищення злагодженості дій, оперативне реагування під час виникнення великих аварій, підтвердження вміння проводити великомасштабні ліквідаційні операції з виливів у Балтійському морі кожним учасником ГЕЛКОМ
Морські райони, які перебувають під охороною
Зусиллями ГЕЛКОМ створено 174 морських районів, які перебувають під охороною і охоплюють загальну площу 53 642 км² включно з узбережними та морськими районами.
Плани управління для таких районів спрямовані на врегулювання або компенсування шкідливих наслідків діяльності людини за допомогою різноманітних засобів, наприклад: обмеження робіт протягом останнього часу, заборона деяких видів діяльності для повного поновлення деградованих територій, розробка та реалізація екологічних проектів.
Члени[ред. | ред. код]
Членами Гельсінської комісії є 9 країн: Данія, Латвія, Литва, Естонія, Німеччина, Польща, Фінляндія, Швеція, Росія.
Україна має статус наглядача під час проведення засідань Комісії.
За наданням статусу наглядача до Комісії можуть звернутися міжнародні та міжурядові організації. Держави, які не є членами ГЕЛКОМ можуть бути запрошені Комісією для участі в її засіданнях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ HELCOM – Baltic marine environment protection commission (Helsinki Commission) / Комиссия по защите морской среды Балтийского моря – Хельсинкская комиссия (ХЕЛКОМ). Международные и Морские Органиации. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- ↑ Конвенція про захист морського середовища району Балт... | від 09.04.1992 (Сторінка 1 з 2). zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- ↑ Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суд... | від 02.11.1973 (Сторінка 1 з 2). zakon3.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Международные и морские органиации [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Гельсінської комісії
|
