Контракт століття (1994)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Контракт століття
азерб. Əsrin müqaviləsi
Поштовий блок Азербайджану, присвячений 20-річчю підписання «Контракту століття».
Sana: 20 вересня 1994 року
Договірні сторони
Азербайджан
США
Велика Британія
Росія
Туреччина
Норвегія
Японія
Саудівська Аравія
Нафтові компанії, що брали участь
ARDNSh

Amoco

Exxon
McDermott
UNOCAL

Pennzoil

BP
Lukoil
Turkiya Petrollari

Statoil
ITOCHU
Aramco
Delta

«Контракт століття» (азерб. Əsrin müqaviləsi) — угода, підписана 20 вересня 1994 року в палаці «Гюлістан» у Баку між 13 великими компаніями, що спеціалізуються на видобутку нафти, які представляють 8 держав світу, великомасштабний міжнародний контракт про спільну розробку трьох нафтових родовищ — «Азері», «Чираг» та «Гюнешлі» в азербайджанському секторі Каспійського моря[1], який через велику значимість отримав назву «Контракт століття».

«Контракт століття» увійшов до списку найбільших угод як за кількістю вуглеводневих запасів, так і за загальним обсягом передбачуваних інвестицій. Угода про пайовий розподіл продукції глибоководних родовищ знайшло своє відображення на 400 сторінках чотирма мовами.

Учасники[ред. | ред. код]

У «Контракті століття» були представлені 13 компаній (Amoco, BP, МакДермотт, Юнікал, ДНКАР, Лукойл, Статойл, Ексон, Туркиш петроліум, Пензойл, Иточу, Ремко, Delta-Nimir (DNKL)) з 8 держав світу (Азербайджан, Туреччина, США, Японія, Великоа Британія, Норвегія, Росія і Саудівська Аравія). Контракт століття відкрив шлях до підписання ще 26 угод за участі 41 нафтової компанії з 19 країн світу.

Правова основа[ред. | ред. код]

Після того як «Контракт століття» був підписаний, його учасники створили робочі структури — Керівний комітет, Азербайджанську міжнародну операційну компанію (АМОК) та Консультаційну раду. Вони запрацювали після набуття правової компетенції — підписання Президентом Азербайджану Гейдаром Алієвим 2 грудня 1994 року спеціального Указу. А 12 грудня 1994 року Міллі Меджліс (парламенту) Азербайджанської Республіки ратифікував «Контракт століття», після чого контракт набув повної юридичної сили.

Техніко-економічне значення[ред. | ред. код]

Родовище Азері-Чираг-Гюнешлі.

З моменту підписання і початку реалізації «Контракту століття» економіці Азербайджан отримала значний крок для розвитку. Спочатку, в 1995 році, в рамках первинного видобутку нафти, у відповідності з міжнародними стандартами була переобладнана платформа Чираг-1. Потім з метою буріння свердловин з більшим нахилом, верхній модуль переобладнали й оснастили новітнім обладнанням. Нова бурова установка давала можливість буріння горизонтальних до шарів свердловин. Максимально похило пробурені свердловини А-18 (нахил-5500 м) і А-19 (нахил-6300 м) почали видавати велику кількість нафти. В 1997 році почався видобуток нафти з родовища «Чираг».

У грудні 1999 року перші два танкери, заповнені азербайджанською нафтою, вийшли на світові ринки. Всі виручені від продажу кошти надійшли на рахунки Нафтового фонду, створеного за ініціативою Гейдара Алієва. Відновлена і модернізована азербайджанська ділянка нафтопроводу північного напрямку Баку-Новоросійськ сягла 231 км у довжину і діаметром 720 мм. Вперше 25 жовтня 1997 року азербайджанська нафта була доставлена до порту Новоросійськ.

Політична роль[ред. | ред. код]

Крім величезного економічного значення, основний нафтопровід відіграє також велику політичну роль. Так, 20 вересня 1994 року в палаці «Гюлістан» у Баку укладений договір з розробки глибоководних родовищ «Азері», «Чираг» і «Гюнешлі», що знаходяться в азербайджанському секторі Каспію. Таким чином почалося успішне втілення в життя «Нової нафтової стратегії». «Контракт століття» був ратифікований Міллі Меджлісом (Парламентом) Азербайджанської Республіки і набув чинності 12 грудня 1994 року. За попередніми розрахунками, передбачувані запаси нафти спочатку складали 511 млн тонн. Після оціночного буріння уточнені дані засвідчили наявність 730 млн тонн нафти і у зв'язку з цим обсяг інвестицій, необхідних для розробки родовищ, був встановлений в розмірі 11,5 млрд доларів США. В рамках «Контракту століття» 80 % від загального чистого прибутку дістається Азербайджану, а решта 20 % — інвестиційним компаніям.

«Контракт століття» і археологічні дослідження в Азербайджані[ред. | ред. код]

По всьому периметру будівництва нафтопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан та Південно-Кавказького газогону вченими Азербайджану та інших країн у 2001—2005 роках були проведені археологічні роботи. Зокрема розкопки проведені на 41 ділянці, ширина яких становить 44 метри. Протягом цього часу були виявлені і вивчені сотні історичних споруд (у тому числі поховальних пам'яток, стародавніх поселень), що охоплюють періоди від завершення енеоліту (I пол. IV тис. до н. е) до Середньовіччя включно. Ці пам'ятки в основному зосереджені в західних регіонах Азербайджану, в середньому перебігу річки Кури. Цей регіон ще з найдавніших часів привертала увагу землеробсько-скотарських племен своїми вигідними географічними умовами.

Були також виявлені і розкопані кургани, які належать до ранньо-бронзової Кура-Аракської культури. Дані кургани відносяться до 3-ї чверті III тис. до н. е. Зокрема на лівому березі Шамкирчая вивчили три таких кургани. Місцями діаметр цих курганів перевищував 20 метрів. Під час розкопок були виявлені прикраси і предмети побуту (золоті намиста й бронзове дзеркало), глиняні глечики та посудини, різного роду зброї. Розкопки трьох Шамкирчайських курганів дали корисну інформацію про поховальні обряди епохи ранньої бронзи на території сучасного Азербайджану.

День нафтовиків Азербайджану[ред. | ред. код]

16 серпня 2001 року Президент Азербайджану Гейдар Алієв підписав указ, згідно з яким день підписання «Контракту століття» — 20 вересня, святкується як День нафтовиків Азербайджану.

Література[ред. | ред. код]

  • Мир-Бабаев М. Ф. Краткая история азербайджанской нефти. Книга вторая. — Баку, Изд-во SOCAR, 2012, 288 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Heydər Əliyev. Müstəqilliyimiz əbədidir: (Çoxcildliyin I-IX cildlərinin köməkçi aparatı).- Bakı, 2008.- 339 səh.

Посилання[ред. | ред. код]