Коукал малий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коукал малий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Рід: Коукал (Centropus)
Вид: Коукал малий
Centropus bengalensis
(Gmelin, 1788)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Centropus bengalensis
Віківиди: Centropus bengalensis
ITIS: 554764
МСОП: 22684254
NCBI: 1463675

Коука́л малий[3] (Centropus bengalensis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії[4][5].

Опис[ред. | ред. код]

Малий коукал під час негніздового періоду
Малий коукал (Філіппіни)

Довжина птаха становить 31-34 см. Самиці є дещо більшими за самців. Під час сезону розмноження забарвлення переважно коричневе, за виннятком рудувато-коричневих крил. Райдужки червонувато-карі або карі, дзьоб і лапи чорні. Кіготь на задньому пальці довший, ніж у інших представників роду. Під час негніздового періоду пера на спині, голові і крилах мають білуваті стрижні. Молоді птахи мають пеереважно рудувато-коричневе забарвлення паоцятковане білими смужками, пера на голові у них мають білі стрижні.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють шість підвидів:[6]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Малі коукали мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, Китаї, М'янмі, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, на Філіппінах, Тайвані і Східному Тиморі. Вони живуть на луках, в чагарникових, бамбукових і очеретяних заростях та на болотах. Зустрічаються пподинці або парами, на Малайському півострові на висоті до 1500 м над рівнем моря, в Гімалаях на висоті до 1800 м над рівнем моря, на Калімантані на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами, павуками та іншими безхребетними, а також дрібними ящірками. Сезон розмноження в Індії триває з травня по вересень, а Малайзії з грудня по лютий. Гніздо куполоподібне з бічним входом розміщується в чагарниках або високій траві, на висоті до 1,5 м над землею. В кладці від 2 до 4 білих яєць. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Centropus bengalensis. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2022.
  2. J. F. Gmelin: Cuculus bengalensis. In: Caroli a Linné systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Bd. 1, Teil 1, S. 412, 1788, Biodiversity Library [Архівовано 20 червня 2022 у Wayback Machine.]
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Payne, R.B. (2005). The Cuckoos. Oxford University Press. ISBN 0-19-850213-3.
  5. Rasmussen, Pamela C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Washington D.C. and Barcelona: Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 223—224.
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 20 червня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Johannes Erhitzøe, Clive F. Mann, Frederik P. Brammer, Richard A. Fuller: Cuckoos of the World. Christopher Helm, London 2012, ISBN 978-0-7136-6034-0.