Красуха

Красуха

50.11827° пн. ш. 30.88006° сх. д. / 50.11827; 30.88006

Гора Красуха в межах селища Витачів (2014 рік)

Краєвид над Дніпром з видом на гору Красуху

Красуха — гора антропогенного походження (курган) в межах села Витачів Обухівського району Київської області. Вважається курганом часів Антського царства, або з часів панування готів, до того часу, як вони були розгромлені гунами у 375 році. Є типовим курганом, що виріс в межах ІІ-IV століть на підвищеній ділянці на березі Дніпра.

Географія

Абсолютна висота становить 189,3 метри. Ця гора є найвищою точкою Правобережної Київщини, і вища від Дівич-Гори в селі Трипілля Обухівського району на 23 метри. Однак гора виникла вже й без того на значно підвищеній ділянці. Основна форма рельєфу — Придніпровська височина. В основі тектонічної структури — Український кристалічний щит (північно-східний його схил).

Історія

Перші згадки про Красуху імовірно здійснив готський історик Йордан, який описав місце загибелі вождя місцевих готів Германаріха, що неймовірно схоже на Красуху. Існує теорія про те, що син Германаріха — Витимир на його місці поховання в 375 році н. е. насипав високий курган над Дніпром, назвавши його «прекрасною скелею».

Ймовірно з імені Витимира походить і назва поселення, в межах якого знаходиться гора-курган Красуха.

У перших літописах Х століття сучасне село Витачів згадується як Витичів — могутній і стратегічно важливий порт на Дніпрі. Це означає що гора-курган Красуха виникла в період Великого переселення народів, не пізніше IV століття.

Походження назви

Назва походить можливо від древньо-язичницького свята Кросно на честь померлих. За іншою версією «Красива скеля» над Дніпром згадується у творах готського історика Йордана, на якій ніби то похований вождь готів Германаріх. Звідси цілком можливо і походить назва гори.

Археологія

У 1972 році здійснювалися археологічні дослідження кургану в його підніжжі, та деяких підвищених ділянках під керівництвом академіка Б. О. Рибакова.

Було виявлено залишки древнього язичницького капища VI—VIII ст. майже на вершині гори, а також залишки артефактів часів панування гунів (375-450 роки). Тоді ж було і висунуто версію про те, що ця гора є поховальним курганом. Однак не було встановлено, ні хто тут похований, і час поховання.

Під час другої експедиції АН СРСР у 1970-х роках було виявлено рештки побуту часів Черняхівської культури.

Масові поховання

Красуха найімовірніше є поховальним курганом, а тому перші поховання тут виникли в IV ст. н. е. Однак після хрещення Київської Русі тут почали виникати перші поховання християн (кінець X — початок XI століття). Саме тому цвинтар на горі Красусі, який функціонує і сьогодні — вважається одним з найстаріших чинних некрополів України. Тут відбувалися масові поховання різних часів: від епідемій чуми в XIV-XV століттях, до поховання померлих під час голодомору 1932—1933 років та загиблих у Другій світовій війні.

Цікаві факти

У 2011 році на схилах гори Красухи відбувалися зйомки короткометражного фільму «Очерет» молодого режисера Руслана Батицького.

Див. також

• Дівич-гора
• Ревина гора