Готи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Мавзолей Теодоріка в Равенні, єдиний істотний залишок готської архітектури
Готи

Готи (готською мовою: gutans - Гутанс) - східногерманські народи, які, ймовірно, спершу заселяли південь Скандинавії й острів Ґотланд.

На початку I столітті н. е. готи рушили на південь, в Померанію і зупинились у районі гирла Вісли. Їх прибуття ототожнюють із виникненням Вельбарської культури. Протягом II століття вони мігрували на південний схід уздовж Вісли й оселились в Північному Причорномор'ї. Вважають, що готи також взяли участь у формуванні Черняхівської культури.

У III сторіччі готи розділилися на дві гілки: остготи (остроготи, гревтунги) і вестготи (візіготи, тервінги). Вестготи почали одне з перших головних "варварських" вторгнень до Римської Імперії у 263 р., пограбувавши Візантій 267 року. 268 року вони потерпіли нищівну поразку в битві при Найсусі (Naissus) і були витиснені за Дунай 271 року. Вони оселилисяся на північ від Дунаю, де створили незалежне королівство у покинутій римлянами провінції Дакія.

Протягом IV століття під впливом торгівлі та військових угод зі Східною Римською імперією остготи та вестготи у значній мірі романізувалися. У цей час вони прийняли християнство у формі аріанства.

Остготи були завойовані гунами в 370-х рр. Під тиском гунів король вестготів Фрітигерн (Fritigern) 376 року попросив у імператора Східного Риму Валента дозвіл поселитися зі своїми підданими на південному березі Дунаю. Валент дозволив і допоміг готам перетнути річку (ймовірно, біля фортеці Дуросторум (Durostorum)). Але внаслідок голоду почалась Готська війна (377-382), під час якої Валента вбито в битві під Адріанополем (Adrianople) 9 серпня 378 р.

Вестготи під проводом Аларіха захопили Рим у 410 р. 418 року Флавій Август Гонорій надав вестготам Аквітанію, де вони завдали поразки вандалам. До 475 р. вестготи захопили більшу частину Іберійського півострова. Були вигнані з Аквітанії франками, заснували Іспанське королівство, що проіснувало до завоювання його маврами (арабами) в 711 р.

Після поразки гунів, очолюваних Аттілою, на Каталаунських полях у 451 р., остготи повернули собі незалежність (454) і за Теодоріха Великого завоювали Італію (488-493). Припинили існування як народ після завоювання візантійським імператором Юстиніаном Італії в 535-555 рр.

[ред.] Дивись також

Ґотська мова
Кримськоґотська мова

[ред.] Джерела

 Skifska pecktoral copy.png Стародавність
( — 300 по Р.Х)
ПалеолітМезолітНеолітТрипільська культураКімерійціСкіфиСарматиАнтичні міста Північного Причорномор'я
 Alex K Kievan Rus..svg Раннє Середньовіччя
(300—1240)
ГотиАнтиГуниВенедиСхідні слов'яниХозарський каганатКиївська РусьПоловціКнязівство ФеодороХерсонес
 Alex K Halych-Volynia.svg Пізнє Середньовіччя
(1240—1569)
Галицько-Волинське князівствоКиївське князівствоВелике князівство ЛитовськеКоролівство ПольськеЗолота ОрдаКримське ханство
 Alex K Vijsko zaporozke.svg  Козаччина
(1569 — 1775)
Запорозька СічРіч ПосполитаХмельниччинаГетьманщинаКоліївщина
 Alex K Kyiv Michael.svg Новий час
(1775 — 1917)
Російська імперія: МалоросіяСлобожанщинаНоворосіяКубань    Османська Імперія: Чортомлицька СічОлешківська СічЗадунайська Січ    Австро-Угорщина: ГаличинаБуковина   
 Coat of Arms of UNR.svg  Новітній час
(1917 — 1991)
Революція: УНРУкраїнська ДержаваЗУНРКубанська Народна РеспублікаЗелена УкраїнаКНР
СРСР : УРСРГолодоморКарпатська УкраїнаУПА
 Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg  Сучасність
(після 1991)
Незалежна УкраїнаПомаранчева революція
п  о  р
Особисті інструменти