Едмонд Галлей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едмонд Галлей
Edmund-Halley.jpg
Народився 29 листопада 1656(1656-11-29)
Гаґґерстон
Помер 14 січня 1742(1742-01-14) (85 років)
Грінвіч
Громадянство Королівство Англія
Національність англієць
Галузь наукових інтересів астрономія, геодезія, демографія
Заклад Оксфордський університет, Королівська Грінвіцька Обсерваторія
Alma mater Оксфордський університет
Вчене звання професор
Відомий завдяки: дослідження комет

Едмонд (Едмунд) Галлей (англ. Edmond Halley, МФА: [ˈɛdmənd ˈhɔːlɪ;], * 29 листопада 1656 – † 14 січня 1742) — англійський астроном і геофізик.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 29 листопада 1656 в Гаґґерстоні поблизу Лондона. Закінчив Оксфордський університет (1676).

Ще в 1676, будучи студентом третього курсу Оксфордського університету, Галлей опублікував свою першу наукову роботу — про орбіти планет і відкрив велику нерівність Юпітера і Сатурна (швидкість весь час зростає у однієї планети — Юпітера — і зменшується у іншої). Це відкриття вперше поставило перед астрономами найважливіше для людства питання про стійкість, довговічність Сонячної системи. У 1693 Галлей виявив вікове прискорення Місяця, що могло свідчити про його безперервне наближення до Землі.

У 1676–1678 брав участь в експедиції на острів Святої Єлени, де провів спостереження південного неба і склав перший каталог південних зірок, що містить 341 об'єкт. У 1682 створив власну обсерваторію в Айлінгтоні (один з районів Лондона). У 1685–1699 був помічником секретаря Лондонського королівського товариства, в 1703 зайняв місце професора геометрії Оксфордського університету, в 1720 став директором Грінвіцької обсерваторії – королівським астрономом.

Найвідоміші досягнення Галлея — створення методу розрахунку кометних орбіт і відкриття періодичності деяких комет. Провівши вельми трудомісткі розрахунки, він прийшов до висновку, що яскраві комети 1531, 1607 і 1682 — це один і той же об'єкт з періодом обертання навколо Сонця приблизно 75 років і що комета має знов з'явитися на небі в 1758. 25 грудня 1758 німецький астроном-аматор Й. Палич дійсно спостерігав цю комету, яка відтоді носить ім'я Галлея.

Серед інших відкриттів Галлея — розробка методу визначення відстані від Землі до Сонця за наслідками спостережень за проходженням внутрішніх планет по диску Сонця. У 1677 Галлей спостерігав проходження Меркурія, розробив методику спостережень для проходжень Венери в 1761 і 1769. У 1718, порівнявши свої дані про положення зірок з їхніми координатами, вказаними в каталозі Птолемея, винайшов власний рух низки зірок – Арктура, Проціона і Сіріуса. У 1722 почав програму позиційних спостережень Місяця, результати якого використовував для точного визначення його орбіти.

У своїх роботах з математики Галлей запропонував методи розрахунку логарифмів і тригонометричних функцій, створив геометричні методи розв'язання чисельних рівнянь.

Галлей першим почав проводити дослідження з геофізики. У 1686 вийшла його стаття про пасати і мусони з роз'ясненням причин їхнього виникнення. Галлей займався проблемою земного магнетизму, побудував модель магнітного поля Землі, склав першу карту магнітних схилень.

Найбільшою заслугою ученого перед світовою наукою є те, що він сприяв появі праці Ісаака Ньютона лат. Philosophiæ Naturalis Principia Mathematica«Математичні начала натуральної філософії», скорочено «Начала» чи «Математичні начала» . Галлей не тільки зумів переконати Ньютона написати цю працю, але й видав її власним коштом.

Галлей вважається основоположником наукової демографії.

Редактор «Philosophical Transactions of the Royal Society» — праць Лондонського королівського товариства (1685-1693).

Член Паризької АН (1729).

Помер Галлей в Грінвічі 14 січня 1742. Ім'я його увічнене в назвах знаменитої комети і кратерів на Місяці і, в наші дні, на Марсі.

Див. також[ред.ред. код]

  • 2688 Галлей - астероїд, названий на честь науковця.

Посилання[ред.ред. код]

Бюст Галлея в музеї Королівської Грінвицької обсерваторії