Кунегунда Ростиславна (Галицька)
| Кунегунда Ростиславна чеськ. Kunhuta Haličská |
|||
![]() |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 1261 — 1278 | |||
| Коронація: | 1261 | ||
|
|||
| 1278 — 1285 | |||
| Народження: | 1245 Київ |
||
| Смерть: | 9 вересня 1285 Прага |
||
| Династія: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Ростислав IV | ||
| Мати: | Анна Угорська | ||
| Чоловік: | Пржемисл Отакар II | ||
| Діти: | Кунегунда, Агнеса, Вацлав, Маргарита | ||
Кунегунда Ростиславна (Галицька) (1245 — 9 вересня 1285) — королева Чехії, п'ята дитина князя Ростислава IV та Анни Арпадівни. Онука князів Михайла II Чернігівського, Романа Мстиславича та короля Бели IV.
Зміст |
Біографія [ред.]
Кунегунда народилась при дворі діда князя Михайла у Києві чи Чернігові, виросла при дворі батька у Мачві. Король Чехії Пшемисл Оттокар ІІ бажав одружитись з Маргаритою, донькою Бели IV, який на заміну запропонував йому руку онуки. Кунегунда була видана заміж за герцога Австрії, короля Чехії Пшемисла Оттокара ІІ, після його розлучення з Маргаритою Бабенберг, старшою сестрою останнього герцога Фрідріха ІІ Бабенберга, що загинув 1246 р. у битві на річці Лейта з рук «короля Русі». Припускають, що королем Русі могли назвати князя Ростислава Михайловича, батька Кунегунди. Маргарита була 50-річною жінкою, на 27 років старшою за Пшемисла Оттокара і було очевидним, що у них не буде дітей. Під приводом того, що Маргарита по смерті першого чоловіка 1243 р. вступила до кляштору, шлюб було оголошено шлюбом чистоти і розірвано з відома Урбана V. Маргарита 18 жовтня виїхала з Праги до кляштору, а Пшемисл Оттокар ІІ залишив собі її австрійські володіння і 25 жовтня 1261 р. одружився у Пожоніз Кунегундою, коронованою згодом у Празі на королеву Чехії. Цей шлюб означав припинення чесько-угорської боротьби за австрійський спадок Бабенбергів.
Подружжя разом брали участь в урочистостях і турнірах, де оточуючі зазначали темперамент, твердий характер і красу Кунегунди. Після 1273 р. загострились відносини з німецьким королем Рудольфом І Габсбургом. Для залагодження ситуації 26 листопада 1276 р. було підписано договір про одруження доньки Рудольфа І з сином чеських королів. Пшемисл Оттокар ІІ 26 серпня 1278 р. загинув у битві під Сухими Крутами, куди за свідчення тогочасних хронік він прибув через примус дружини. Через загрозу життю своєму і сина Кунегунда заручилась гарантіями безпеки для Вацлава ІІ родичів покійного чоловіка — бранденбурзького маркграфа Отто V Довгого, вроцлавського князя Генриха Пробуса (Правого) та запоновила домовленість про заручини з донькою Рудольфа І. Від імені Вацлава ІІ маркграф Отто V Довгий зрікся 1279 р. Австрії, Штирії, Каринтії, пятої частини Моравії на честь німецького короля, який віддав 1282 р. австрійські володіння своїм синам. Вацлава утримували у замку Шпандау, а Кунегунда 1283 р. викупила у Отто V право регентства, завдяки чому Вацлав повернувся до Праги.
Помічником Кунегунди став бургграф її замку у Опаві, магнат Завіша Віткович з Фалькенштайну, з яким у неї народився позашлюбний син Ян з Фалькенштайну (1281/82). Після завершення регентства над Вацлавом ІІ, Кунегунда мабуть одружилась 2 червня 1284 р. з Завішею з Фалькенштайну. Королева-мати померла 9 вересня 1285 р. вірогідно від туберкульозу і була похоронена у празькому костелі кларисок біля сестри Агнеси.
Після її смерті у жовтні 1285 р. Вацлав ІІ подарував брату Яну і вітчиму Завіші королівські міста Полічка у Богемії, Ланшкроун, подаровані Пшемислом Оттокаром Кунегунді, замок Ланшперк. Згодом дозволив Завіші з Фалькенштайну одружитись з Єлизаветою, донькою угорського короля Стефана V, брата матері Кунегунди. Завіша був страчений 1290 р. за підозрою у зраді. Його 8-річного сина Яна з Фалькенштайну король і звідний брат Вацлав ІІ віддав під опіку Тевтонського ордену, де той з 1328 р. став комтуром Чехії і Моравії.
Діти [ред.]
У шлюбі народилось четверо дітей:
• Кунегунда (січень 1265 — 27 листопада 1321) — князя Болеслава ІІ Мазовецького
• Агнеса (5 вересня 1269 — 17 травня 1296) — видана за Рудольфа ІІ Габсбурга, брата німецького короля Альбрехта І Габсбурга.
• Вацлав ІІ (27 жовтня 1271 — 21 червня 1305) король Чехії і Польщі
• Маргарита (до 1285 — невідомий)1204
Література [ред.]
Леонтій Войтович. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Видавець Олександр Пшонківський, Біла Церква, 2006
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Kunegunda Halicka |
| Попередник Маргарита фон Бабенберг |
Королева Богемії 1261-1278 |
Наступник Юдита Габсбург |


