Кунисівці
| село Кунисівці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Рада | Кунисівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1461 |
| Населення | 927 |
| Площа | 12,436 км² |
| Густота населення | 74,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78111 |
| Телефонний код | +380 03430 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′05″ пн. ш. 25°22′24″ сх. д. / 48.81806° пн. ш. 25.37333° сх. д.Координати: 48°49′05″ пн. ш. 25°22′24″ сх. д. / 48.81806° пн. ш. 25.37333° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78111 Івано-Франківська область, Городенківський район, с. Кунисівці, вул. Грушевського, 23 |
| Карта | |
  Кунисівці | |
 Кунисівці | |
| Мапа | |
| |
Куни́сівці — село Городенківського району Івано-Франківської області. Розташоване під річкою Дністер, яка протікає на заході України
Це село з давних часів збирало в собі легенди, фольклорні перекази та казки від старшого покоління.
Село омивається річкою Дністер, та межує з трьома іншими селами: Копачинці, Чернелиця та Вільхівці.
Розташування[ред. | ред. код]
Біля села протікає річка Дністер.
На території села розміщений найвищий пагорб у Городенківському районі.
Історія[ред. | ред. код]
На території сільради виявлено пізньопалеолітичні стоянки, поселення пізньотрипільської культури, городище, поселення та могильник давньоруських часів. 24 травня 1890 року було знайдено бронзовий скарб.
Перша письмова згадка про село Кунисічіче (Kvnislczicze) є в документі 12 березня 1436 року[1]. У податковому реєстрі 1515 року в селі Кунистовче документується 5 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[2].
Історична дата утворення — 1461 рік.[3][4]
В 1932 році в Кунисівцях існувала організація «Сельроб-єдність».
Уродженцем села був Ступар Григорій Іванович — «Беркут», «Дуб», 1908 р. У 1945 — провідник Чернелицького райпроводу ОУН. Помер в січні 1946 в криївці, бувши хворим на тиф. За рік до цього, 1 січня 1945 в селі, у сутичці з НКВСівцями загинув і провідник Обертинського району — Левицький Петро, теж родом з Кунисівців.
Існує легенда, що Кунисівці пішлі від двох поселень Куни і Сівці. Куни були мисливцями і полювали на куниць (від цього і назва). Сівці вели сільське господарство, сіяли збіжжя.
Село поділяється на декілька кутів: Борисівка, Кольонія, Сташівка, Заячівка, Лиса, Корчівка і Темна вулиця, і вулиця до стадіону.
У селі діє греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста, яка належить до Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ. В 2014 році в день Пресвятої Євхаристії було відзначено 150-річчя церкви.
В селі є святиня — капличка з каменю, аналогів якій немає в Україні. [5]
Сьогодення[ред. | ред. код]
В Кунисівцях є дев'ятирічна школа, клуб, ФАП, дві бібліотеки, дитсадок, млин, також функціонує цегельний завод «КерамВестБуд». На честь полеглих радянських воїнів встановлена меморіальна плита. Жителям села Кунисівці, які загинули на фронтах Другої Світової війни, а також героям-воїнам УПА, які боролися за вільну УКРАЇНУ і віддали за неї життя, насипано могилу, увінчану Хрестом. Також є пам'ятник-плита жителям села, які загинули під час війни. Також встановлено гранітний пам'ятник — « 550- річчя Першої писемної згадки».
У селі (є) футбольна команда ФК « Колос»
Джерела[ред. | ред. код]
- Skarb bronzowy znaleziony na prawym brzegu Dniestru pod Uniżem: z 11 rycinami w tekście/http://kpbc.ukw.edu.pl/dlibra/plain-content?id=84814 [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.7, № 72. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 11.06.2016. Процитовано 6 січня 2016.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.270, № 2985 (лат.)
- ↑ Кунисівській церкві — 150. briz.if.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |