Кусунда (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кусунда.
Кусунда
Поширена в  Непал[1]
Регіон Гандакі[d]
Носії 7 осіб (2005)
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 kgg

Кусунда — ізольована мова, якою говорить народ кусунда, що проживає в Непалі. Станом на 2023 рік мовою вільно розмовляє лише одна людина, Камала Хатрі Сен[2], хоча влада докладає деяких зусиль, щоб зберегти мову[3].

Останні мовці[ред. | ред. код]

Гіані Маія Сен Кусунда, покійний носій мови кусунда, висловлює своє бажання активного використання мови кусунда в уривку з документального фільму 2019 року «Gyani Maiya».

Десятиліттями вважалося, що мова кусунда перебуває на межі зникнення, без надії коли-небудь добре її дослідити. Невеликий матеріал, який можна було почерпнути зі спогадів колишніх носіїв, вказував, що мова була ізольованою, але, докази були слабкі, і часто мову класифікували разом із сусідніми як тибето-бірманську. Однак у 2004 році три представники народу кусунда, Г'яні Майя Сен, Прем Бахадур Шахі та Камала Сінгх[4], були доставлені до Катманду для допомоги з оформленням документів про громадянство. Там члени Університету Трібхуван[en] виявили, що одна з прибулиць, уродженка району Ролпа[en], вільно розмовляла мовою. Було виявлено, що кілька її родичів теж були носіями мови. У 2005 році було відомо, що сім чи вісім людей вільно розмовляли мовою, наймолодшій було понад тридцять років[5]. Однак мова зникала, і діти її не засвоювали, оскільки всі носії мови одружились з представниками інших народів[5].

Вважалося, що мова вимерла зі смертю Раджамама Кусунди 19 квітня 2018 року[6]. Однак Гьяні Майя Сен та її сестра Камала Кусунда пережили його, що дозволило зібрати додаткові лінгвістичні дані[7]. Сестри разом із письменником і дослідником Удаєм Раджем Аалі навчали мови зацікавлених дітей і дорослих[8]. Аалі написав книгу «Плем'я та словник кусунда»[9].

Класифікація[ред. | ред. код]

Девід Воттерс[en] опублікував граматичний опис мови середнього розміру, а також словник (Watters 2005)[5][10]. Він стверджував, що кусунда є мовним ізолятом, не лише генеалогічно, але й лексично, граматично та фонологічно відмінним від своїх сусідів. Це означало б, що кусунда є залишком мов, якими говорили в північній Індії до приходу тибето-бірманських та індоіраномовних народів. Однак кусунда не класифікують ані як мунда, ані як дравідійську мову. Таким чином, вона приєднується до бурушаскі, нігалі та (потенційно) до субстрату мови ведда у списку південноазійських мов, які не належать до основних категорій індоєвропейських, дравідійських, китайсько-тибетських та австроазійських мов.

До нещодавнього виявлення активних носіїв кусунда було кілька спроб пов'язати мову з усталеною мовною сім'єю. Рана (2002) стверджував, що кусунда є тибето-бірманською мовою. Меррітт Рулен[en] виступав за спорідненість з джувой[en] та іншими андаманськими мовами і з більшою індо-тихоокеанською мовною сімʼєю[en], до якої відносилась і мова нігалі[11].

Фонетика[ред. | ред. код]

Голосні[ред. | ред. код]

Система голосних у мові кусунда включає шість звуків, які організовані у дві сингармонічні групи за підйомом: верхню (виділена рожевим) та нижню (виділена зеленим). Більшість слів допускає двояку вимову, з гласними або верхньої, або нижньої групи, що дозволяє зробити висновок про наявність у кусунда трьох голосних фонем, що реалізуються шістьма звуками. Лише мала кількість слів вимовляється суворо з гласними тільки якоїсь однієї групи. До них відносяться нечисленні слова з увулярними приголосними, що вимагають, як і в ряді інших мов, голосних нижньої групи, а також деякі інші, хоча у цих слів обмеження на набір голосних стає помітним лише при ретельній дикції[5].

Голосні кусунда
Голосні Переднього ряду Середнього ряду Заднього ряду
Верхні i u
Середні e ə o
Нижні a

Приголосні[ред. | ред. код]

У системі приголосних фонем у кусунда, очевидно, є значним лише активний, але не пасивний орган. Наприклад, апікальні приголосні[en] можуть бути дентальними, альвеолярними, ретрофлексними або палатальними: /t/ як [t̪] перед /i/, [t] перед /e, ə, u/, [ʈ] перед /o, a/, і [c], якщо наступний приголосний — увулярний, як у слові [coq] ~ [tok] ('ми')[5].

Крім того, багато приголосних мають як вибуховий, так і фрикативний варіант: наприклад, /p/ між голосними, ймовірно, вимовляється як /b/, тоді як /b/ у тій самій позиції реалізується як [β]). Придих в кусунда виник нещодавно. У мові відсутні характерні для цього регіону ретрофлексні приголосні фонеми, і, навпаки, є нехарактерні увулярні[5].

Губні Передньоязикові Піднебінні Задньоязикові Увулярні Гортанні
прості сібілянти
Носові m n ŋ ɴˤ
Проривні Глухі p ~ b t ~ d t͡s k ~ ɡ q ~ ɢ ʔ
Дзвінкі b ~ β d d͡z ɡ ~ ɣ
Аспірати (pʰ) (tʰ) (t͡sʰ) (kʰ ~ x) (qʰ)
Придихальні (bʱ) (dʱ) (d͡zʱ) (ɡʱ)
Фрикативні s ʁ ~ ʕ h
Апроксиманти w l j
Одноударні ɾ

[ʕ] не зустрічається в початку слів, а [ŋ] може бути тільки в кінці слов, на відміну від інших мов. [ɴʕ] (можливо, [ŋ+ʕ]) зустрічається тільки між голосними[5].

Займенники[ред. | ред. код]

Кусунда має кілька відмінків, за якими змінюються іменники та займенники, три з яких — називний, родовий і знахідний[5].

Називний Родовий Акузатив
1-ша особа однини tsi tsi, tsi-yi tən-da
1-ша особа множини tok tig-i (toʔ-da)
2-а особа однини nu nu, ni-yi nən-da
2-а особа множини nok ?nig-i (noʔ-da)
3-я особа gina (gina-yi) gin-da

Інші відмінкові суфікси включають -ma «разом з», -lage «для», -əna «від», -ga, -gə «в, у».

Є також вказівні займенники na і ta. Хоча незрозуміло, яка різниця між ними, це може бути живість.

Дієслова[ред. | ред. код]

Підмети можуть позначатися на дієслові, хоча, коли вони є, вони можуть мати префікс або суфікс. Нижче як приклад наведено дієслово am «їсти», яке є більш правильним, ніж багато інших дієслів у теперішньому часі:

am «їсти»
однина множина
1-ша особа t-əm-ən t-əm-da-n
2-а особа n-əm-ən n-əm-da-n
3-я особа g-əm-ən g-əm-da-n

Інші дієслова можуть мати префікс ts- у першій особі або нульовий префікс у третій.

Зразок тексту[ред. | ред. код]

Нижче наведено зразок тексту статті 1 Загальної декларації прав людини мовою кусунда з транслітерацією (IAST) і транскрипцією (IPA)[12].

Кусунда письмом Деванагарі:

टिक सवट्टै नु प्रतिष्ठा कफेरा अधिकार ककेजे जि बेजी अगन्जी । गिना ग्याओ चिय कफेरा मागभया नाङ्टे अङी ।

Транслітерація:

ṭik sawaṭṭe nu pratiṣṭhā kapherā adhikār kakeje jibejī aganji. ginā gyāo ciy kapherā māgbhayā nāṅ'ṭe ani.

Переклад: Усі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні ставитися один до одного в дусі братерства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ScriptSource - Nepal
  2. ↑ Bhattarai, Sewa (13 травня 2023). The last of the Kusunda. nepalitimes.com. Процитовано 28 травня 2023.
  3. ↑ McDougall, Eileen. The language that doesn't use 'no'. www.bbc.com (англ.). Процитовано 11 серпня 2022.
  4. ↑ Rana, B.K. (12 жовтня 2004). Kusunda language does not fall in any family: Study. email with pasted news article. Himalayan News Service, Lalitpur, 2004-10-10. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 12 вересня 2007.
  5. ↑ а б в г д е ж и D. E. Watters (2005): Notes on Kusunda Grammar. NFDIN Katmandu, ISBN 99946-35-35-2.
  6. ↑ Rajamama, lone Kusunda language speaker, dies (англ.). Процитовано 18 червня 2018.
  7. ↑ Aaley, Uday Raj; Bodt, Timotheus (Tim) Adrianus (2019). New data on Kusunda (Звіт). Humanities Commons. doi:10.17613/1zy2-k376.
  8. ↑ Resuscitating dying Kusunda language. The Kathmandu Post. 4 січня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  9. ↑ Book that traces Kusunda tribe's history hits shelves. The Kathmandu Post. 1 серпня 2017. Процитовано 17 вересня 2019.
  10. ↑ Donohue, Mark; Raj Gautam, Bhoj (2013). Evidence and stance in Kusunda (PDF). Nepalese Linguistics. 28: 38—47.
  11. ↑ Paul Whitehouse; Timothy Usher; Merritt Ruhlen; William S.-Y. Wang (13 квітня 2004). Kusunda: An Indo-Pacific language in Nepal. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 101 (15): 5692—5695. Bibcode:2004PNAS..101.5692W. doi:10.1073/pnas.0400233101. PMC 397480. PMID 15056764.
  12. ↑ Kusunda (मिहाक / कुसान्डा). Omniglot. Процитовано 9 листопада 2023.

Література[ред. | ред. код]

  • Donohue, Mark; Raj Gautam, Bhoj (2013). Evidence and stance in Kusunda (PDF). Nepalese Linguistics. 28: 38—47.
  • Rana, B.K. Significance of Kusundas and their language in the Trans-Himalayan Region. Mother Tongue. Journal of the Association for the Study of Language in Prehistory (Boston) IX, 2006, 212–218
  • Reinhard, Johan and Sueyoshi Toba. (1970): A preliminary linguistic analysis and vocabulary of the Kusunda language. Summer Institute of Linguistics and Tribhuvan University, Kathmandu.[1] [Архівовано 2011-05-17 у Wayback Machine.]
  • Ruhlen, Merritt. Origin of Language: Tracing the Evolution of the Mother Tongue. New York: John Wiley & Sons, 1994.
  • Toba, Sueyoshi (2000). Kusunda wordlists viewed diachronically. Journal of Nationalities of Nepal. 3 (5): 87—91.
  • Toba, Sueyoshi (2000). The Kusunda language revisited after 30 years. Journal of Nationalities of Nepal. 3 (5): 92—94.
  • Watters, David (2005). Kusunda: a typological isolate in South Asia. У Yogendra Yadava; Govinda Bhattarai; Ram Raj Lohani; Balaram Prasain; Krishna Parajuli (ред.). Contemporary issues in Nepalese linguistics. Kathmandu: Linguistic Society of Nepal. с. 375—396.
  • Watters, David (2006). Notes on Kusunda Grammar: A language isolate of Nepal. Т. 3. с. 1—182. ISBN 99946-35-35-2. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  • P. Whitehouse, T. Usher, M. Ruhlen & William S. -Y. Wang (2004): Kusunda: An Indo-Pacific language in Nepal, PNAS 101:5692-5695

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кусунда_(мова)&oldid=41387079