Дзвінкий глотковий фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
МФА – номер 145
МФА – текст ʕ
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування ʕ
X-SAMPA ?\
Кіршенбаум H<vcd>
Аудіо Прослухатиопис файлу

Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʕ, а відповідний символ X-SAMPA — ?\.

Властивості[ред.ред. код]

  • Тип фонації — дзвінка (голосові зв'язки вібрують під час артикуляції)
  • Глоткове місце творення (звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки)
  • Фрикативний (утворюється струменем повітря у глотці; протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука)
  • Ротовий (повітря виходить крізь рот)
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Вживання[ред.ред. код]

Фарингальні приголосні мало поширені. В багатьох мовах звук, що вважався глотковим фрикативним за ретельнішого вивчення виявляється надгортанним. Наприклад, арабський /ʕ/ деякі дослідники описують як надгортанний щілинний, надгортанний апроксимант або фарингалізовану гортанну змичку.[1]

Мова Слово МФА Значення
Абазинська гӀапынхъамыз [ʕaːpənqaːməz] «березень»
Аварська гӀоркь [ʕortɬʼː] «ручка»
Берберська (Кабільська) ɛemmi [ʕəmmi] «мій дядько»
Іврит Іраці) עברית [ʕibˈriːθ] «Іврит»
Ємені) [ʕivˈriːθ]
сефардів) [ʕivˈɾit]
Курдська (північний діалект) ewr [ʕɑwr] «хмара»
Маршальська enana [ɛ̯ɛnæ͡ɑʕnæ͡ɑʕ] «це погано»
Окситанська (південний Овернь) pala [ˈpaʕa] «лопата»
Сирійська (Туройо) ܐܰܪܥܳܐ [arʕo] «Земля (планета)»
Сіу накода) marazhud [maʕazud] «дощ»
Сомалійська caadi [ʕaːdi] «нормальний»
Чеченська Ӏан/jan [ʕan] «зима»

Український звук г іноді також описують як дзвінкий глотковий фрикативний.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Thelwall, Robin (1990), "Illustrations of the IPA: Arabic", Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.