Глухий ясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативніприголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

  • Символ МФА для сибілянтаs, а відповідний символ X-SAMPAs. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
  • Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.
Передньоязикові глухі фрикативні
Зубний Ясенний Заясенний
ретрофлексний піднебінно-
ясенний
ясенно-
піднебінний
сибілянт s/s͇ ʂ ʃ ɕ
несибілянт θ θ̠/θ͇/ɹ̝̊ ɻ̝̊

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

МФА – номер 132
МФА – текст s
МФА – зображення {{{imagesize}}}
Кодування s
X-SAMPA s
Кіршенбаум s
Аудіо Прослухатиопис файлу

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості[ред.ред. код]

Властивості Г. я. ф. сибілянта:

  • фонаціяглухий (тобто повітря проходить крізь голосові зв'язки не спричиняючи вібрацію);
  • спосіб творення — сибілянтний фрикативний (тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність);
  • місце творенняясенний (тобто звук артикулюється кінчиком, або передньою спинкою язика проти ясенного па́гірка; відповідно є апікальним, або ламінальним);
  • ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
  • центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
  • механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний[ред.ред. код]

Властивості[ред.ред. код]

Властивості Г. я. ф.:

  • фонаціяглухий (тобто повітря проходить крізь голосові зв'язки не спричиняючи вібрацію);
  • спосіб творення — фрикативний (тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність);
  • місце творенняясенний (тобто звук артикулюється кінчиком, або передньою спинкою язика проти ясенного па́гірка; відповідно є апікальним, або ламінальним);
  • ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот);
  • центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках);
  • механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.