Називний відмінок
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Відмінки | |
|---|---|
| Називний | |
| Знахідний | |
| Родовий | |
| Давальний | |
| Орудний | |
| Місцевий | |
| Кличний | |
Називний відмінок відповідає на питання «Хто?», «Що?».
Основним відмінком, від якого творяться інші відмінки, умовно вважаться називний (або номінатив). Зазвичай він виконує функцію підмета та позначає об'єкт, який творить дію (аґенс). Він також називаться прямим відмінком та так протистоїть усім иншим, непрямим відмінкам (напр. Петро знає багато мов. Землю вкрив пухнастий сніг.)
[ред.] Типові приклади
- Кіт
- Київ
- Василь
- вісім
- тридцять
- сімдесят
- сімсот
- одна ціла і шість десятих
[ред.] Література
- Вихованець І. Р. Називний відмінок // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9 — С. 369.
 |
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
