Родовий відмінок
| Подивіться родовий відмінок у Вікісловнику, вільному словнику. |
| Відмінки | |
|---|---|
| Називний | |
| Родовий | |
| Давальний | |
| Знахідний | |
| Орудний | |
| Місцевий | |
| Кличний | |
Родовий відмінок або генітив (лат. genetivus) виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).
Родовий відмінок прикметника та інших слів прикметникового типу — залежна від родового відмінка іменників і узгоджувана з ним грамема у функції означення, яка входить у парадигму однини та множини з відповідною сукупністю закінчень (див. розділ Приклади).
В іменнику родовий відмінок здебільшого зумовлений дериваційним відношенням між відмінками або валентністю предиката, а в словах прикметникової морфолологічно природи — відмінковою формою опорного іменника.
Зміст |
Властивості [ред.]
Термін увів Агатангел Кримський в «Украинской грамматике» (1907).
Польський мовознавець Єжи Курилович та французький лінгвіст Е. Бенвеніст на матеріалі індоєвропейських мов обґрунтували теоретичне положення про те, що генітив іменників у первинних функціях є спеціалізованим відмінком транспозиції, який ґрунтується на номінативі та акузативі, узятих разом.
Родовий відмінок в українській мові [ред.]
У граматичній структурі української мови родовий відмінок іменників, залежний від віддієслівного і відприкметникового іменників, ґрунтується безпосередньо не на двох вихідних відмінках — називному і знахідному, а тільки на називному. Існують лише опосередковані через називний відмінок зв'язки родового із знахідним (порівняйте: Мати співає > спів матері, Хлопець сміливий > сміливість хлопця і Письменник написав роман > Роман написаний письменником > написання роману письменником).
Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни в українській мові викликає значну кількість помилок у закінченні слів.
Приклади [ред.]
Іменник:
- однина:
- хати, яблуні, велета, краю, батька, села, поля, знання, любові, миті, матері, курчати, теляти, імені;
- множина:
- хат, яблунь, велетів, країв, батьків, сіл, полів (піль), знань, митей, матерів, курчат, телят, імен;
Прикметник і слова прикметникового типу:
- однина:
- високого, давнього, високої, давньої;
- множина:
- високих, давніх.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Вихованець І. Р. Родовий відмінок // Українська мова: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія, 2000. ISBN 966-7492-07-9 — С. 518—519.
| Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
