Родовий відмінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Відмінки
Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
Кличний

Родовий відмінок, або генітив (лат. genetivus) виражає різновиди означальних відношень і входить до парадигми однини та множини з диференціальною сукупністю відмінкових певних закінчень (див. розділ Приклади).

Родовий відмінок прикметника та інших слів прикметникового типу — залежна від родового відмінка іменників і уз­годжувана з ним грамема у функції означен­ня, яка входить у парадигму однини та множи­ни з відповідною сукупністю закінчень (див. розділ Приклади).

В іменнику родовий відмінок зде­більшого зумовлений дериваційним відношенням між відмінками або валентністю предиката, а в словах прикметникової морфолологічно природи — відмінковою формою опорного іменника.

Властивості[ред.ред. код]

Термін увів Агатангел Кримський в «Украинской грамматике» (1907).

Польський мовознавець Єжи Курилович та французький лінгвіст Е. Бенвеніст на матеріалі індоєвропейських мов обґрунтували теоретичне положення про те, що генітив іменників у первинних функ­ціях є спеціалізованим відмінком транспозиції, який ґрунтується на номінативі та акузативі, узятих разом.

Родовий відмінок в українській мові[ред.ред. код]

У граматичній структурі української мови родовий відмінок імен­ників, залежний від віддієслівного і відприкметникового імен­ників, ґрунтується безпосередньо не на двох вихідних відмінках — називному і знахідному, а тільки на називному. Існують лише опосередковані через називний відмінок зв'язки родового із знахідним (порівняйте: Мати співає > спів матері, Хлопець сміливий > сміливість хлопця і Письменник написав роман > Роман написаний письменником > написання роману письменником).

Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни в українській мові викликає значну кількість помилок у закінченні слів. Наприклад, велета, але краю(края).

Приклади[ред.ред. код]

Іменник:

  • однина:
    • хати, яблуні, велета, краю, батька, села, поля, знання, любові, миті, матері, курчати, теляти, імені;
  • множина:
    • хат, яблунь, велетів, країв, батьків, сіл, полів (піль), знань, митей, матерів, курчат, телят, імен;

Прикметник і слова прикметникового типу:

  • однина:
    • високого, давнього, високої, давньої;
  • множина:
    • високих, давніх.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.