ЛГБТ у в'язницях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єдиним безпечним місцем для лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів у в'язниці часто є відокремлена ізоляційна камера.

Ув'язнені лесбійки, геї, бісексуали і трансгендери (ЛГБТ) часто стикаються з додатковими труднощами порівняно з гетеросексуальними ув'язненими.

Згідно з даними міжнародних досліджень, ЛГБТ-ув'язнені знаходяться «серед найбільш уразливих груп населення у в'язницях». 67% ЛГБТ-ув'язнених в Каліфорнії отримували погрози на свою адресу перебуваючи у в'язниці[1]. Уразливість ЛГБТ-ув'язнених призвела до того, що для них в деяких містах були створені спеціальні в'язниці, проте в більшості випадків вони залишаються ув'язнені в загальних в'язницях.

У той час як більша частина наявних даних про ЛГБТ-ув'язнених надходить з США, Міжнародна амністія веде облік відомих інцидентів на міжнародному рівні, де ЛГБТ-ув'язнені постраждали через жорстоке поводження та насильство від співкамерників, а також тюремного персоналу[2].

Камінг-аут[ред. | ред. код]

Багато ЛГБТ-ув'язнених (навіть тих, хто відкритий гей поза в'язницею) ретельно приховують свою сексуальну ідентичність та орієнтацію перебуваючи в ув'язненні, бо до ув'язнених, які відомі або сприймаються як геї, особливо до лесбійок і геїв з стереотипно жіночною зовнішністю, «дуже високий ризик сексуального насильства».[3]

Медичний персонал[ред. | ред. код]

Мейсен Девіс, виконавчий директор Юридичного центру трансгендерів в Сан-Франциско, зазначив, що представники ЛГБТ у в'язницях часто стикаються з перешкодами в отриманні основного та необхідного лікування. Це посилюється тим, що медичний персонал в'язниці часто не знає або не навчений як вирішувати ці потреби[1].

ЛГБТ-молодь серед ув'язнених[ред. | ред. код]

За даними деяких досліджень, ЛГБТ-молодь особливо схильна до ризику арешту та затримання. Національний центр прав лесбійок та Національний центр захисту неповнолітніх США зазначають, що ЛГБТ-молоді багато серед загальної кількості молодих людей що піддаються арешту і тих, хто знаходиться в виховній колонії в Сполучених Штатах.[4]

Фізичне та сексуальне насильство[ред. | ред. код]

Згідно Amnesty International, в глобальному масштабі ЛГБТ-ув'язнені і ті, кого вважають лесбійками, геями, бісексуалами та трансгендерами, піддаються ризику катувань, жорстокого поводження та насильства з боку ув'язнених, а також персоналу в'язниць[2]. Amnesty International наводить дані про численні випадки у багатьох країнах, де ЛГБТ-ув'язнені, як відомо, були піддані насильству чи вбиті співкамерниками або персоналом в'язниць.

«Ув'язнені будь-якої частини наступного опису, швидше за все, будуть піддані насильству: молоді, невеликі за розміром, фізично слабкі, геї, перший злочинець, що володіє „жіночими“ характеристиками, такими як довге волосся або високим голосом; скромні, неагресивні, сором'язливі, інтелектуальні, не вуличного виховання»; або були визнані винними в сексуальних злочинах проти неповнолітніх. Ув'язнені з будь-якою з цих характеристик, зазвичай, стикаються з підвищеним ризиком сексуального насильства, у той час для тих, хто має декілька перекриваючих характеристик ймовірність насильства ще більша".[3][5]

Геям і бісексуальним чоловікам часто віддають перевагу для сексуального насильства у в'язниці. Це знайшло своє відображення в різних американських судових рішеннях. Наприклад, в Cole v. Flick[nb 1] суд підтримав право в'язниць обмежити довжину волосся ув'язнених, стверджуючи, що дозвіл носити довге волосся, може призвести до збільшення числа нападів на гомосексуалів.[6]

За словами Андреа Кавано Керна, представника Stop Prisoner Rape, поєднання високих темпів сексуального насильства щодо геїв в'язнів та високі темпи поширення ВІЛ-інфекції у в'язницях є "питанням життя та смерті для ЛГБТ-спільноти "[7].

У той час як більша частина даних стосується ув'язнених-чоловіків, відповідно до Міжнародної амністії «орієнтація була виявлена, як один з чотирьох категорій, що роблять ув'язнених жінок більш імовірною мішенню для сексуального насильства»[2].

Ізоляція[ред. | ред. код]

Для власної безпеки, ЛГБТ у в'язниці іноді поміщають в карцер або охороняють[8]. Хоча гомосексуальність «в цілому розглядається як фактор необхідності додаткової охорони», трапляються випадки гомофобії[3].

Ще одна проблема в тому, що захисна та дисциплінарна опіка часто являє собою одне й те ж, а саме ув'язнення в «захисному корпусі» в дуже обмежених та ізольованих умовах — одиночному ув'язненні — що заважає таким ув'язненим брати участь в наркологічних реабілітаційних програмах, освітніх програмах професійної підготовки, контактувати з іншими ув'язненими або відвідувачами, або насолоджуватися привілеями, наприклад, правом дивитися телевізор, слухати радіо тощо[1]

В інших випадках, установи можуть мати спеціальні зони для життя вразливих ув'язнених, таких як ЛГБТ, літні люди або інваліди. В Сан-Франциско, наприклад, транссексуалів ув'язнених автоматично відокремлюють від інших ув'язнених. Проте, згідно слів Ейлін Херст, шерифа Сан-Франциско, сама по собі гомосексуальність не є приводом для виправдання запиту на захисний корпус: ув'язнені, що подають запит на таке житло повинні продемонструвати свою уразливість[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 758 °F. 2d 124 (3d Cir. 1985). Пробні документи чотирьох свідків-експертів, що є тюремними наглядачами, свідчать про необхідність цього закону. Вони вірять в те, що «існує кореляція між проблемами безпеки гомосексуалів у в'язницях та довгим волоссям, і що випадків насилля по відношенню до довговолосих більше ніж до коротковолосих.»


  1. а б в Meeting to Highlight Issues Faced by LGBT People in California Prisons. Transgender Law Center. Процитовано 28 грудня 2008.[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. а б в Crimes of Hate, Conspiracy of Silence: Torture and Ill-treatment based on Sexual Identity. Amnesty International. Архів оригіналу за 16 січня 2009. Процитовано 28 грудня 2008.
  3. а б в No Escape: Male Rape in US Prisons. Human Rights Watch. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 грудня 2008.
  4. Letter to the National Prison Rape Elimination Commission. Equity Project. Процитовано 28 грудня 2008.
  5. Joanne Mariner, No Escape: Male Rape in U.S. Prisons
  6. United States Court of Appeals for the Third Circuit Cole v. Flick. ALTlaw. Процитовано 29 грудня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Arrested justice: When LGBT people land in jail Part One: A Frightening Odyssey. Patrick Letellier, Gay.com. Процитовано 28 грудня 2008.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Edney, Richard. TO KEEP ME SAFE FROM HARM? TRANSGENDER PRISONERS AND THE EXPERIENCE OF IMPRISONMENT (PDF). Deakin Law Review. Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2013. Процитовано 2 листопада 2014.
  9. Arrested justice: When LGBT People Land in Jail Part Four: The Myth of 'Protective Custody'. Patrick Letellier, Gay.com. Процитовано 28 грудня 2008.[недоступне посилання з квітня 2019]