Лаутаро Акоста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Лаутаро Акоста
Особисті дані
Повне ім'я Лаутаро Херман Акоста
Народження 14 березня 1988(1988-03-14)[1][2][3] (36 років)
  Глеуd, Альміранте-Браун, Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 1,68 m (5 ft 6 in)
Вага 64 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Ланус
Номер 7
Юнацькі клуби
Ланус
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2008 Ланус 55 ( 5)
2008–2013 Севілья 23 ( 0)
2011–2012 →  Расінг 21 ( 2)
2012–2013 →  Бока Хуніорс 22 ( 0)
2013– Ланус 159 ( 31)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Аргентина U20 12 ( 1)
2008 Олімпійська збірна Аргентини 4 ( 3)
2017– Аргентина 2 ( 0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 березня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 вересня 2017.

 

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті.

Лаутаро Херман Акоста (ісп. Lautaro Germán Acosta; нар. 14 березня 1988, Глеу, провінція Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Ланус». Виступав за молодіжну збірну Аргентини, Олімпійський чемпіон 2008.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ланус[ред. | ред. код]

Лаутаро народився в місті Глеу, Буенос-Айрес, Альміранте Браун Партідо. Акоста пройшов через молодіжну систему клубу «Ланус», і дебютував за основний склад у 18 років, і оскільки клуб часто був змушений продати своїх найкращих гравців, він швидко став важливою частиною першої команди.

Акоста був у складі команди «Ланус», яка виграла турнір Апертура 2007, їхнього першого в історії чемпіонського титулу Аргентини. У травні 2007 року він зазнав серйозної травми вилиці, і повинен був носити спеціально обладнану маску для обличчя упродовж двох місяців.

Севілья[ред. | ред. код]

29 травня 2008 двадцятирічний Акоста підписав контракт на п'ять років з клубом Севілья, який виступав у Ла-Лізі. Сума контракту становила 7 млн. євро[4]. Невдовзі після прибуття до Андалусії він зазнав серйозної травми, від якої вже ніколи повністю не відійшов. У своєму найкращому сезоні у Ла-Лізі 2010—2011 він зіграв лише в десяти матчах (267 хвилин), із яких тільки двічі виходив у стартовому складі[5][6].

4 лютого 2009 року Акоста забив свій єдиний гол за Севілью, у першому півфінальному матчі Кубка Іспанії, домашній перемозі 2-1 над Атлетіком Більбао[7]. Утім, за сумою двох матчів його команда поступилась 2–4. У липня 2011 року його віддали в оренду до клубу Расінг. У своєму дебютному поєдинку, виїзній поразці 3–4 від Валенсії, він вийшов у стартовому складі й забив гол[8].

Повернення додому[ред. | ред. код]

2012 року Акоста повернувся додому, де виступав за Бока Хуніорс, а потім за свій рідний клуб Ланус. Він відіграв основну роль в атаці коли команда здобувала п'ять із шести титулів після його повернення, зокрема чемпіонат країни 2016[9][10]. У жовтні 2014 року по дорозі додому його викрали, загрожували пістолетом і пограбували[11].

Міжнародна кар'єра[ред. | ред. код]

2007 року Акосту викликали до складу збірної Аргентини до 20 років для участі в Молодіжному чемпіонаті Південної Америки, що відбувся в Парагваї. Свій єдиний гол він забив у останній грі проти Уругваю, гарантувавши збірній потрапляння і на молодіжний чемпіонат світу з футболу 2007 і на літні Олімпійські ігри 2008[4].

На тріумфальному для Аргентини молодіжному чемпіонаті світу в Канаді Акоста виходив на поле у п'яти із шести зустрічей. Олімпіада в Пекіні стала ще одним міжнародним здобутком. Акоста відзначився голом в матчі групового етапу проти збірної Кот-д'Івуару, що завершився перемогою 2–1[12]. Він увійшов до попереднього складу збірної Аргентини, що мав взяти участь у Кубку Америки[13], але до остаточного складу не потрапив.

27 серпня Хорхе Сампаолі вперше запросив Акосту до лав дорослої збірної Аргентини, на матчі кваліфікації Чемпіонату світу від КОНМЕБОЛу проти Уругваю та Венесуели[14]. Першу гру він зіграв через чотири дні проти Венесуели, вийшовши на заміну замість Маркоса Акуньї після години гри. Той матч завершився внічию 0–0[15].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

За клуби[ред. | ред. код]

Клуб Див. Сезон Ліга Національні
кубки(1) 		Міжнародні
турніри(2) 		Інші
змагання(3) 		Загалом Середня
результативність(4)
Ігри Голи Гольові пер. Ігри Голи Гольові пер. Ігри Голи Гольові пер. Ігри Голи Гольові пер. Ігри Голи Гольові пер.
Ланус
Аргентина Аргентина 		Ла-Ліга 2006-07 23 3 0 - - - - - - - - - 23 3 0 0,13
2007-08 24 2 8 - - - 9 3 1 - - - 33 5 9 0,16
2013-14 15 4 2 - - - 14 2 5 - - - 29 6 7 0,20
2014 18 5 5 1 0 0 2 1 0 - - - 21 6 5 0,28
2015 27 6 4 4 0 1 - - - 3 1 0 34 7 5 0,19
2016 14 3 4 1 0 0 - - - - - - 15 3 4 0,20
2016-17 24 5 5 5 1 1 7 2 2 - - - 37 8 8 0,23
2017-18 21 3 2 1 0 0 11 1 3 - - - 33 4 5 0,12
2018-19 23 3 4 6 0 1 1 0 0 - - - 30 3 5 0,10
2019-20 6 2 1 1 0 1 - - - - - - 7 2 2 0,28
Загалом за клуб 193 35 35 20 1 4 44 10 11 3 1 0 261 47 50 0,18
Севілья
Іспанія Іспанія 		Ла-Ліга 2008-09 7 0 0 1 1 0 2 0 0 - - - 10 1 0 0,10
2009-10 6 0 0 0 0 0 1 0 0 - - - 7 0 0 0,00
2010-11 10 0 2 3 1 0 - - - - - - 13 1 2 0,07
Загалом за клуб 23 0 2 4 2 0 3 0 0  —  —  — 30 2 2 0,06
Racing de Santander
Іспанія Іспанія 		Ла-Ліга 2011-12 21 2 2 2 0 0 - - - - - - 23 2 2 0,08
Загалом за клуб 21 2 2 2 0 0  —  —  —  —  —  — 23 2 2 0,08
Бока Хуніорс
Аргентина Аргентина 		Ла-Ліга 2012-13 22 0 2 2 0 0 5 0 1 - - - 29 0 3 0,00
Загалом за клуб 22 0 2 2 0 0 5 0 1  —  —  — 29 0 3 0,00
Загалом за кар'єру 250 37 42 30 3 4 52 10 12 3 1 0 335 51 60 0,15
(1) Враховуючи Кубок Іспанії, Кубок Аргентини, Copa Bicentenario і Supercopa Argentina.
(2) Враховуючи Південноамериканський кубок, Кубок Лібертадорес, Лігу Європи УЄФА, Лігу чемпіонів УЄФА і Рекопа Південної Америки.
(3) Враховуючи Liguilla Pre-Sudamericana.
(4) Голів у середньому за гру. Не враховуючи товариських матчів.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Ланус»
«Бока Хуніорс»
«Севілья»
Молодіжна збірна Аргентини
Олімпійська збірна Аргентини

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ BDFA
  4. ↑ а б Lautaro Acosta, un joven crack argentino para el Sevilla FC (Lautaro Acosta, Argentine wonderkid to Sevilla FC) [Архівовано 25 липня 2011 у Wayback Machine.]; Sevilla FC, 29 May 2008 (in Spanish)
  5. ↑ Lautaro Acosta supera la revisión de su lesión de tobillo (Lautaro Acosta has successful ankle injury checkup) [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]; Marca, 3 June 2009 (in Spanish)
  6. ↑ La rentabilidad de Lautaro Acosta es aterradora (Lautaro Acosta's price-return relation is terrifying) [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.]; El Desmarque, 27 July 2010 (in Spanish)
  7. ↑ Last-gasp Acosta gives Sevilla narrow advantage [Архівовано 5 липня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA, 4 February 2009
  8. ↑ Soldado late show sinks Santander [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.]; ESPN Soccernet, 27 August 2011
  9. ↑ Lautaro Acosta: “Estoy en el mejor momento de mi carrera” [Lautaro Acosta: “I'm in the best moment of my career”] (Spanish) . Isecpost. 11 травня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  10. ↑ Entrevista Planetaria con Lautaro Acosta [Planetarian interview with Lautaro Acosta] (Spanish) . TyC Sports. 24 серпня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.
  11. ↑ Acosta vive una pesadilla: «Me apuntaron con un arma» (Acosta living a nightmare: «I had a gun in my face») [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.]; Marca, 17 October 2014 (in Spanish)
  12. ↑ Лаутаро Акоста на сайті ФІФА (англ.)
  13. ↑ Argentina recalls Tevez for initial Copa America squad. Goal. 4 травня 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  14. ↑ Lista de convocados de Jorge Sampaoli [Jorge Sampaoli squad] (Spanish) . Аргентинська футбольна асоціація. 27 серпня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  15. ↑ Argentina rescató el punto en Uruguay [Argentina rescued point in Uruguay] (Spanish) . Ла Насьйон. 31 серпня 2017. Архів оригіналу за 1 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль
1 Устарі (в) • 2 Гарай • 3 Монсон • 4 Сабалета • 5 Гаго • 6 Фасіо • 7 Соса • 8 Банега • 9 Лавессі • 10 Рікельме (к) • 11 Ді Марія • 12 Пареха • 13 Акоста • 14 Маскерано • 15 Мессі • 16 Агуеро • 17 Буонанотте • 18 Ромеро (в) • 22 Наварро (в) • Тренер: Серхіо Батіста
Аргентина
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лаутаро_Акоста&oldid=38151476