Лоліта (фільм, 1997)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лоліта
Lolita
Lolita1997.jpg
Жанр психологічна драма
Режисер Едріан Лайн
Продюсер Маріо Кассар
Джоел Майклс
Сценарист Стефен Шифф
У головних
ролях
Джеремі Айронс
Домінік Суейн
Мелані Гріффіт
Френк Ланджелла
Оператор Говард Азертон
Стівен Сміт
Композитор Енніо Морріконе
Дистриб'ютор  Samuel Goldwyn
Pathé
Тривалість  137 хв
Мова  англійська
Країна  США США
Рік  1997
Дата виходу  25 вересня
Рейтинг MPAA: R
IMDb ID 0119558
Кошторис  $58 000 000

«Лоліта» — художній фільм Едріана Лайна, знятий за однойменним романом Володимира Набокова — друга екранізація твору.

Створення[ред.ред. код]

У менш консервативні за середину ХХ ст. 90-ті рр. британський режисер Едріан Лайн услід за Стенлі Кубриком береться за свою інтерпретацію роману Володимира Набокова.

Для написання сценарію, більш наближеного до роману Володимира Набокова, ніж сценарій Стенлі Кубрика, продюсери картини найняли Стефена Шиффа, дописувача для «The New Yorker», «Vanity Fair» і інших журналів. Це був його перший кіносценарій, але попри це виробники фільму відкинули попередні сценарії досвідченіших сценаристів і режисерів Джеймса Дірдена, Гарольда Пінтера та Девида Мамета.

За словами Шиффа, «з самого початку нам всім було ясно, що це кіно не буде ремейком фільму Кубрика. Напроти, ми вирішили створити нове бачення величного роману». Також Шифф заявив, що „деякі кіновиробники вважали версію Кубрика «як робити не можна» та, кепкуючи, пропонували називати її «Квілті» за надважливість цього персонажу[1].

На роль Лоліти було переглянуто 2500 дівчат, зокрема, Крістіна Річчі, Мелісса Джоан Харт, Наталі Портман, Надя Ліц[2]. Цікаво, що роль Гумберта міг зіграти Дастін Гоффман чи Ральф Файнс, а Квілті — Жерар Депардьє[2].

Зважаючи на тему педофілії головного героя — Гумберта — фільм зіштовхнувся з проблемами прокату в США[3], де він відбувся пізніше за Європу, навіть за Росію[4]. Тільки після показу фільму по кабельним мережам «Showtime», він пішов у прокат[5]. «Лоліта» отримала змішані відгуки кінокритиків, незважаючи на те, що гра Айронса і Суейн вразила аудиторію, а фільм був більш наближений до роману Володимира Набокова, ніж екранізація Стенлі Кубрика[6]. Тільки після прокату, фільм було випущено на VHS і DVD компанією Pathé.

У перший тиждень прокату фільм зібрав усього $19 492. Всього фільм приніс творцям $1 060 056 до кінця 1998 року[7] (бюджет картини ж склав $58 000 000).

Сюжет[ред.ред. код]

Виконавці ролей[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Премія, фестиваль Нагорода Номінант Результат
Chicago Film Critics Association Awards Найбагатообіцяюча акторка Домінік Суейн номінація
MTV Movie Awards Найкращий поцілунок Домінік Суейн, Джеремі Айронс номінація
Young Artist Awards Найкраща роль в телевізійному фільмі, пілоті, міні-серіях чи серіях — провідна молода актриса Домінік Суейн номінація
YoungStar Awards Найкраща роль юної актриси в міні-серіях, зроблених із телевізійного фільму Домінік Суейн номінація

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На роль Лоліти також розглядалася Наталі Портман, однак вона відмовилася через те, що батьки були проти, та й сама вона не палко бажала, «цілуватися зі старим».
  • Головній героїні Лоліті за сценарієм 12 років, акторці ж, яка її грала — Домінік Суейн — на момент зйомок було 17 років.
  • Зважаючи на те, що Домінік Суейн під час зйомок не була повнолітньою, деякі сексуальні сцени грала її доросла дублер[2].

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стефен Шифф у гостях «The Charlie Rose Show» (англ.)
  2. а б в Цікаві факти про «Лоліту» в базі Internet Movie Database (англ.)
  3. Revisiting a Dangerous Obsession (англ.)
  4. Ретро-мелодрама з елементами еротики (рос.)
  5. Black, Joel. The Reality Effect: Film culture and the graphic imperative. — New York: Routledge. — p. 262. ISBN 0-415-93721-3 (англ.)
  6. «Лоліта» в базі metacritic.com (англ.)
  7. Бізнес «Лоліти» в базі Internet Movie Database (англ.)