Джеремі Айронс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джеремі Айронс
Jeremy Irons
Jeremy Irons (Berlin Film Festival 2011) 2.jpg
Джеремі Айронс, 2011 року
Ім’я при народженні Джеремі Джон Айронс
Jeremy John Irons
Народження 19 вересня 1948(1948-09-19) (66 років)
м. Коуес, о. Вайт
Великобританія Великобританія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Рід діяльності Актор
Роки діяльності 1971 — дотепер
Дружина Джулія Голлем (1969)
Шинед К'юсак (1978 — дотепер)
Діти Семюел Джеймс Брефні Айронс
Максиміліан Пауль Діармуід Айронс
IMDb ID 0000460
Сторінка в інтернеті http://www.jeremy-irons.com/
Провідні ролі Клаус фон Бюлов у «Повороті Фортуни»
Чарльз Смітсон у «Жінці Французького лейтенанта»
Нагороди

Оскар за роль у фільмі «Поворот фортуни» 1990

Джеремі Джон Айронс (англ. Jeremy John Irons; *19 вересня 1948, Коуес на острові Вайт (Великобританія) — британський кіноактор, володар премії «Оскар».

Біографія[ред.ред. код]

Джеремі Айронс хотів стати ветеринаром, та провалився на вступних екзаменах. У 18 років почав працювати в театрі асистентом завідуючого сценічною частиною (його головним обов'язком було підмітати сцену) — та через деякий час він уже виступає на сцені, хоч у незначних ролях. Після акторських курсів при брістольському театрі «Олд Вік» став не просто членом трупи — а й зіркою брістольського театру, виконавши чимало ролей у популярних виставах.

1969 одружився з акторкою Джулією Голлем, з якою розлучився у тому самому році. Зігравши наостанок у Бристолі баптиста Джона в успішному мюзиклі «Госпел», Айронс перебрався до Лондона. Другою дружиною Айронса стала Шинед К'юсак (Sinéad Cusack), з якою він живе й сьогодні. У них двоє синів.

У 1980 виступав на сцені Королівського Шекспірівського театру, а невдовзі отримав невелику роль у біографічній стрічці Герберта Росса «Ніжинський». Справжню популярність актор завоював на початку 80-х років, виступивши майже одночасно у багатосерійній телевізійній адаптації роману Івліна Во «Повернення у Брайтсгед» (Brideshead Revisited) та в головній ролі у фільмі Карела Рейша (Karel Reisz) «Жінка французького лейтенанта» (1981), де його партнеркою стала Меріл Стріп.

Згодом роль священика у «Місії» (1986) Роланда Жоффе принесла актору номінацію на «Золотий глобус», а образ аристократа Клауса фон Бюлова, звинуваченого у спробі вбити свою дружину, у «Мінливість долі» (Reversal of Fortune, 1990) — премію «Оскар».

Американські продюсери засипа́ли його пропозиціями. Пропонували йому навіть роль Джеймса Бонда — та він відмовився: його цікавили нестандартні проекти, такі, як «М. Баттерфляй» (1993) Дейвіда Кроненберга, «Невловима краса» (Io ballo da sola, 1996) Бернардо Бертолуччі та екранізація «Лоліти» Набокова, створена у 1997 Едріаном Лайном. Коли остання картина не вийшла у широкий прокат у США, Айронс вирішив зробити перерву і почекати на дійсно гідні запрошення. На кіноекрани він повернувся у 2000 — і з того часу знімається регулярно.

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Фільм Роль Примітки
1980 Ніжинський (Nijinsky) Михайло Фокін
1981 Жінка Француського лейтенанта (The French Lieutenant's Woman) Чарльз Генрі Смітсон Номінація — Премія BAFTA за найкращу чоловічу роль
Повернення в Брайдсгед (Brideshead Revisited) Чарльз Райдер Номінація — Премія BAFTA за найкращу чоловічу роль
Номінація — Премія Еммі — Найкращий актор в міні-серіалі або кінофільмі
Номінація — «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль мінісеріалу або телефільму
1982 Місячне сяйво (Moonlighting) Новак
1983 Зрада (Betrayal) Джеррі
1984 Дика Качка (The Wild Duck) Гарольд
Закоханий Сван (Swann in Love) Чарльз Сван
1986 Місія (The Mission) Батько Габріель Номінація — «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль (драма)
1988 Хор несхвалення (A Chorus of Disapproval) Гай Джонс
Нерозлучні (Dead Ringers) Беверлі Ментл / Елліот Ментл Нагорода Чиказької Асоціації Кінокритиків за найкращу чоловічу роль
Премія Джіні за найкращу чоловічу роль
Премія New York Film Critics Circle за найкращу чоловічу роль
Номінація — Премія Сатурн за найкращу чоловічу роль
1989 Австралія (Australia) Едуард Пірсон
Денні, чемпіон світу (Danny, the Champion of the World) Вільям Сміт
1990 Мінливість долі (Reversal of Fortune) Клаус фон Бюлов «Оскар» за найкращу чоловічу роль
Нагорода Бостонського товариства кінокритиків за найкращу чоловічу роль
Премія Kansas City Film Critics Circle за найкращу чоловічу роль
Нагорода Чиказької Асоціації Кінокритиків за найкращу чоловічу роль
Премія Давид ді Донателло для найкращого зарубіжного актора
«Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль (драма)
Нагорода Лос-анджелеської Асоціації Кінокритиків за найкращу чоловічу роль
Нагорода Національної Асоціації Кінокритиків за найкращу чоловічу роль
1991 Опера жебрака (The Beggar's Opera) В'язень
Кафка (Kafka) Кафка
1992 Хронометрист (The Timekeeper) Герберт Уеллс
Біля води (Waterland) Том Крік
Збиток (Damage) Д-р Стівен Флемінг
1993 М. Баттерфляй (M. Butterfly) Рене Галлімар
Будинок духів (The House of the Spirits) Естебан Труеба
1994 Космічний корабель Земля (Spaceship Earth) Оповідач
Король-лев (The Lion King) Шрам озвучування
Премія Annie за найкраще озвучування
Номінація — Нагорода MTV за найкращого лиходія
1995 Міцний горішок 3 (Die Hard: With a Vengeance) Саймон Грубер
1996 Невловима краса (Stealing Beauty) Алекс Номінація — Satellite Award за найкращу роль другого плану (кінофільм)
1997 Китайська шкатулка (Chinese Box) Джон
Лоліта (Lolita) Гумберт Губмерт
1998 Людина в залізній масці (The Man in the Iron Mask) Араміс
1999 Лють Посейдона: Втеча з загубленого міста
(Poseidon's Fury: Escape from the Lost City)
Посейдон озвучування
2000 Підземелля драконів (Dungeons & Dragons) Профіон
Довгота (Longitude) Руперт Гулд 4 епізоди
2001 Четвертий ангел (The Fourth Angel) Джек Елгін
Беккет в кіно — Огайо Експромт Читач/Слухач
2002 Каллас назавжди (Callas Forever) Ларрі Келлі
Останній дзвінок (Last Call) Френсіс Скотт Фіцджеральд
Машина часу (The Time Machine) лідер Морлоків
2003 А тепер, Пані та панове (And Now… Ladies and Gentlemen) Валентин Валентин
School Story 3 Шрам Лев
Бродвей: Золотий вік, від легенд що були там
(Broadway: The Golden Age, by the Legends Who Were There)
Сам
Хетти (Hittites) Оповідач
2004 Матильда (Mathilde) полковник Де Петріс
Венеціанський купець (The Merchant of Venice) Антоніо
Театр (Being Julia) Майкл Госселін Номінація — Satellite Award за найкращу роль другого плану (кінофільм)
2005 Галліполі (Gallipoli) Оповідач
Царство небесне (Kingdom of Heaven) Тиберій
Казанова (Casanova) Пуцці
2006 Внутрішня імперія (Inland Empire) Кінгслі Стюарт
Ерагон (Eragon) Бром
Єлизавета I (Elizabeth I) Роберт Дадлі, граф Лестер телевізійний міні-серіал
«Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану — серіалу, міні-серіалу чи телефільму
Премія Гільдії кіноакторів США за найкращу чоловічу роль в телефільмі, або міні-серіалі
«Еммі» за найкращу чоловічу роль другого плану (мінісеріал або фільм)
2008 Колір магії (The Colour of Magic) Хевлок Вітінарі телевізійний міні-серіал
Аппалуза (Appaloosa) Рендалл Брегг
2009 Рожева пантера 2 (The Pink Panther 2) Алонсо Авелланеда
Джорджія О'Кіф (Georgia O'Keeffe) Альфред Стігліц Номінація — «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль мінісеріалу або телефільму
2011 Борджіа (The Borgias) Родріго Борджіа (Папа Олександр VI)
Межа ризику (Margin Call) Джон Талд

Посилання[ред.ред. код]