Лунь очеретяний
| Лунь очеретяний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
||||||||||||||
| C. aeruginosus (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||
 Темно-зелений: зустрічається круглорічно Світло-зелений: тільки гніздовий Блакитний: тільки взимку |
||||||||||||||
|
|
Лунь очеретяний (Circus aeruginosus), або лунь болотяний — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), один з чотирьох видів роду Лунь (Circus), що зустрічаються в Україні.
Зміст |
Зовнішній вигляд [ред.]
Найбільший серед лунів, що зустрічаються в Україні. Загальна довжина 49—60 см, маса 500—750 г, довжина крила 36—43 см, розмах крил 110—140 см. Статевий диморфізм проявляється у розмірах та особливостях забарвлення. Самки значно більші від самців. Вікові зміни і статеві відмінності в забарвленні досить значні. Забарвлення дорослих самців – сіре, біле, буре або чорне; тім'я буре або чорне з охристими краями пір'їн; спина і плечі бурі або чорні з більш-менш розвиненим світлим малюнком. У дорослих самок голова вохриста з темними плямами, спинна сторона тіла бура з охристими відмітками на крилах і плечах; черевце буре; на грудях вохриста пляма. Молоді очеретяні луні в першому гніздовому вбранні схожі на дорослих самок, але без сіруватого кольору на крилах і з вужчими продовгуватими відмітками на тімені. Райдужна оболонка жовта, дзьоб і кігті чорні, ноги — жовті.
-
Дорослий самець: вигляд зверху
-
Дорослий самець: вигляд знизу
-
Доросла самка: вигляд знизу
-
Доросла самка у польоті
_I2_IMG_8906.jpg)
Поширення та чисельність [ред.]
Поширений в помірному кліматі Євразії, в Північно-Західній Африці, на островах Реюньон і Мадагаскар, в Австралії. В північній частині ареалу птах є перелітним. В Україні гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.
Чисельність в Європі оцінена в 93—140 тис. пар. Найзвичайніший серед усіх видів лунів в Україні, гніздиться 13,8—23,6 тис. пар[1].
Біотопи [ред.]
Заселяє обширні заболочені простори з розвиненою надводною рослинністю і зарослі водойми. Надає перевагу густим заростям очерету.
Улюбленим гніздовим біотопом є масиви заростей очерету на великих озерах, водосховищах і ставах. Лісостепові райони заселені цим видом найщільніше. У степовій зоні достатньо поширений у заболочених балках, заплавах рік і вологих солончаках.
Під час міграцій і зимівлі трапляється в інших відкритих місцевостях.
Гніздування [ред.]
Гніздо — громіздка, до 1 м в діаметрі і 0,5 м у висоту будівля із стебел і листя торішнього очерету, рогозу та гілок. Гніздо будує серед очерету. Кладка з 4—5, рідко з 2 білих, іноді з зеленуватим відтінком і вохристими плямами яєць.
Самка висиджує кладку 33—36 днів. Пухове вбрання пташенят жовтувате, на голові біле.
Живлення [ред.]
Живиться дрібними птахами, яйцями, рибою, жабами, ловить дрібних звірів, особливо гризунів.
Джерела [ред.]
- ↑ BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Посилання [ред.]
- Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977. - 322 с.
- Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М.: Просвещение, 1986. — 527 с.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ: 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X
