Лунь очеретяний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лунь очеретяний
Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)
Дорослий самець (попереду), молодий (позаду) та доросла самка (на задньому плані)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Яструбові (Accipitridae)
Рід: Лунь (Circus)
Вид: Лунь очеретяний
Біноміальна назва
C. aeruginosus
(Linnaeus, 1758)
Темно-зелений: зустрічається круглорічноСвітло-зелений: тільки гніздовийБлакитний: тільки взимку
Темно-зелений: зустрічається круглорічно
Світло-зелений: тільки гніздовий
Блакитний: тільки взимку

Лунь очеретяний (Circus aeruginosus), або лунь болотяний  — хижий птах родини Яструбові (Accipitridae) ряду Соколоподібні (Falconiformes), один з чотирьох видів роду Лунь (Circus), що зустрічаються в Україні.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Найбільший серед лунів, що зустрічаються в Україні. Загальна довжина 49—60 см, маса 500—750 г, довжина крила 36—43 см, розмах крил 110—140 см. Статевий диморфізм проявляється у розмірах та особливостях забарвлення. Самки значно більші від самців. Вікові зміни і статеві відмінності в забарвленні досить значні. Забарвлення дорослих самців – сіре, біле, буре або чорне; тім'я буре або чорне з охристими краями пір'їн; спина і плечі бурі або чорні з більш-менш розвиненим світлим малюнком. У дорослих самок голова вохриста з темними плямами, спинна сторона тіла бура з охристими відмітками на крилах і плечах; черевце буре; на грудях вохриста пляма. Молоді очеретяні луні в першому гніздовому вбранні схожі на дорослих самок, але без сіруватого кольору на крилах і з вужчими продовгуватими відмітками на тімені. Райдужна оболонка жовта, дзьоб і кігті чорні, ноги — жовті.

Поширення та чисельність[ред.ред. код]

Поширений в помірному кліматі Євразії, в Північно-Західній Африці, на островах Реюньон і Мадагаскар, в Австралії. В північній частині ареалу птах є перелітним. В Україні гніздиться по всій території, крім гірських районів; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні, значно рідше трапляється взимку на решті території.

Чисельність в Європі оцінена в 93—140 тис. пар. Найзвичайніший серед усіх видів лунів в Україні, гніздиться 13,8—23,6 тис. пар[1].

Біотопи[ред.ред. код]

Заселяє обширні заболочені простори з розвиненою надводною рослинністю і зарослі водойми. Надає перевагу густим заростям очерету.

Улюбленим гніздовим біотопом є масиви заростей очерету на великих озерах, водосховищах і ставах. Лісостепові райони заселені цим видом найщільніше. У степовій зоні достатньо поширений у заболочених балках, заплавах рік і вологих солончаках.

Під час міграцій і зимівлі трапляється в інших відкритих місцевостях.

Гніздування[ред.ред. код]

Гніздо — громіздка, до 1 м в діаметрі і 0,5 м у висоту будівля із стебел і листя торішнього очерету, рогозу та гілок. Гніздо будує серед очерету. Кладка з 4—5, рідко з 2 білих, іноді з зеленуватим відтінком і вохристими плямами яєць.

Самка висиджує кладку 33—36 днів. Пухове вбрання пташенят жовтувате, на голові біле.

Живлення[ред.ред. код]

Живиться дрібними птахами, яйцями, рибою, жабами, ловить дрібних звірів, особливо гризунів.

Джерела[ред.ред. код]

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання[ред.ред. код]

  • Зубаровський В. М. Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. - К.: Наук. думка, 1977.  - 322 с.
  • Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М.: Просвещение, 1986. — 527 с.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ: 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X