Маринівка (Вознесенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маринівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Вознесенський район
Громада Доманівська селищна громада
Основні дані
Населення 2450
Площа 4,186 км²
Густота населення 585,28 осіб/км²
Поштовий індекс 56425
Телефонний код +380 51-52
Географічні дані
Географічні координати 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д. / 47.77222; 30.88111Координати: 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д. / 47.77222; 30.88111
Середня висота
над рівнем моря
57 м
Місцева влада
Адреса ради 56425, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с.Маринівка, вул. Партизанів Холодноярської республіки, 20
Карта
Маринівка. Карта розташування: Україна
Маринівка
Маринівка
Маринівка. Карта розташування: Миколаївська область
Маринівка
Маринівка
Мапа
Мапа

Ма́ринівка — село в Україні, у Доманівській селищній громаді Вознесенського району Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Бакшали, за 22 кілометри на північний захід від центру громади селища міського типу Доманівка та за 18 км від залізничної станції Кам'яний Міст на лінії Борщі — Підгородня. Населення становить 2450 осіб. Орган місцевого самоврядування — Маринівський старостинський округ.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване наприкінці XVIII сторічч переселенцями з північних районів України.

Радянську окупація розпочалась у січні 1918 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР протягом 1932–1933 та 1946–1947 років.[1]

У роки німецько-радянської війни 398 мешканців села пішли на фронт, 168 з них — загинули.

У повоєнні роки в селі знаходились центральні садиби двох радгоспів: «Маринівський» та «Шляховий».

Освіта і культура[ред. | ред. код]

У Маринівці є середня загальноосвітня та початкова школи, Маринівський професійний аграрний ліцей (http//mpal36.at.ua), дитячий садок.

Діють два будинки культури, чотири бібліотеки, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, низка магазинів.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область — Киев: Институт истории АН УССР, 1981, стор. 370–371.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 85. ISBN 978-966-2720-05-1

Посилання[ред. | ред. код]