Марія-Луїза Бурбон-Франція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луїза Марія д'Артуа
Louise Marie d'Artois
Luisa Maria Teresa d'Artois.jpg
Луїза близько 1850 року
герцогиня
Початок правління: 1848
Кінець правління: 1854
Інші титули: Регент Парми та П'яченци (18541859)
Попередник: Марія Тереза Савойська
Наступник: Марія Пія Бурбон-Сицилійська
Дата народження: 21 вересня 1819(1819-09-21)
Місце народження: Єлисейський палац, Париж
Дата смерті: 1 лютого 1864(1864-02-01) (44 роки)
Місце смерті: Венеція, Ломбардо-Венеціанське королівство
Дружина: Карл ІІІ
Діти: Маргарита, Роберто, Аліса, Енріко
Династія: Бурбони
Батько: Шарль Беррійський
Мати: Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська

До одруження Марія Луїза Бурбон-Пармська мала імя Марія Луїза Беррійська(названа також Марія Луїза Тереза Французька або Луїза Марія Тереза д'Артуа), (* 21 вересня 1819, Париж — 1 лютого 1864, Венеція) — французька принцеса з династії Бурбонів, донька герцога Шарля Беррійського та італійської принцеси Кароліни Бурбон-Сицилійської, дружина герцога Парми Карла ІІІ, регентка Парми, П'яченци та Гуасталли у 18541859 роках при своєму сині Роберто І.

Біографія[ред.ред. код]

Марія Луїза народилась 21 вересня 1819 року в Єлисейському палаці в Парижі. Вона була старшою донькою Карла, герцога Беррійського, молодшого сина короля Франції Карла Х та принцеси Кароліни Бурбон-Сицилійської. Її молодший брат, Енріко, граф де Шамбор, був королем Франції та Наварри з 2 серпня по 9 серпня 1830 і в подальшому законний претендент на французький трон з 1844 по 1883.

Герцогиня Кароліна Беррійська з дітьми

10 листопада 1845 у замку Фрохсдорф Марія Луїза одружується з Карлом ІІІ Пармським. У них народилося четверо дітей:

Після вбивства чоловіка карбонарськими змовниками, Марія Луїза (чи краще — Луїза Марія, як була відоміша у Пармі, щоб відрізняти від іншої герцогині Марії Луїзи, дружини Наполеона), правила герцогством Парми замість малолітнього сина Роберто І. У 1859 до герцогства Парми приєднуються землі королівства Сардинія, але Луїза Марія вже втратила владу.

Луїза Марія помирає 1 лютого 1864 у віці 44 років у своєму замку в Венеції. Була похована у склепі свого діда Карла Х, що знаходиться у франческанському монастиріна території Австрії. Під час Першої світової війни імператриця Зіта, онучка Луїзи Марії, переносить останки усіх родичів з цього склепу до Відня, але в 1919 Італія як одна з країн-переможців, переносить останки герцогів до одного зі своїх монастирів. Але, внаслідок Другої світової війни, частина італійських земель переходить до Словенії. Зараз монастир знаходиться поруч з містом Нова Гориця.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Jean-Charles Volkmann, Généalogies des rois et des princes, Éditions Jean-Paul Gisserot, 1998
  • Daniel de Montplaisir, Le comte de Chambord, dernier roi de France, Éditions Perrin, 2008
  • E. Vittorini - G. Ferrara, «Sangue a Parma», Mondadori editore, Milano, 1967.

Посилання[ред.ред. код]